Ілюстративне фото
Питання розмінування є одним з найбільш складних та важливих для України сьогодні та в майбутній перспективі. За офіційною інформацією, близько 30% території нашої країни потребує перевірки й розмінування. В той же час, в Україні досі відсутні узгоджені стандарти освіти саперів та система того, яким чином має відбуватися розмінування, що сильно сповільнює цей процес.
Про це в етері Громадського радіо розповів Олег Дейнека, голова громадської організації з адвокації розмінування України «Демайнінг Контрол» та керівник інформаційної агенції «Новини України».
«Найбільш замінованими є області, що сьогодні перебувають під окупацією. На деокупованих територіях вже частково проводиться розмінування: це південні регіони та Харківська і Сумська області. Цього літа ці процеси буть проводитись активно», — говорить Дейнека.
Попри значний інтерес населення до розмінування й готовність брати в ньому участь, фахівців для цього не вистачає, говорить голова ГО з адвокації розмінування України.
«Це дуже великі території та дуже серйозний виклик, і щоб з ним впоратися, потрібно, за різними прогнозами, від 10 до 100 років. Але така ситуація в усіх країнах, що зазнали замінування. Раніше у нас не було цієї проблеми, тому до неї належним чином не готувалися. Після початку повномасштабного вторгнення й того, як Україна стала топ-1 країною світу за замінованою територією, все, пов’язане з розмінуванням — люди, обладнання — має бути зміненим. Це відбувається не так швидко, як хотілося б.
Наприклад, освітній стандарт для саперів гуманітарного розмінування досі не затверджений Міністерством освіти. Це дуже сповільнює розмінування. Нам необхідно продемонструвати світові, що в нас є потрібний людський потенціал, бо є багато питань про те, як ми плануємо розмінувати територію в 150 тис. квадратних кілометрів. Але ми навіть не можемо сказати, що навчаємо відповідних фахівців», — каже Дейнека.
За його словами, подібна ситуація в Україні з актуальною програмою та регуляторною базою. Наука у сфері розмінувань розвивається, з’являються новітні технології, що для цього застосовують. Але належного узгодження та документації для них на державному рівні немає.
«Одеський університет внутрішніх справ уже має наукову роботу про застосування дронів і штучного інтелекту в гуманітарному розмінуванні. Чернівецький університет також розробив прекрасну наукову роботу стосовно застосування новітніх технологій. Тому дрони однозначно будуть задіяні в розмінуванні, штучний інтелект — у розпізнаванні мін та інших вибухонебезпечних пристроїв», — стверджує голова ГО з адвокації розмінування України.
Крім того, узгодження потребує система пріоритетів, що потрібно розміновувати в першу чергу, а що — пізніше.
«Зараз перед саперами стоїть питання, що пріоритетніше: поле чи ЛЕП. Якщо раніше обирали друге, то з початком посівної аграрії закликають розміновувати поля. Урядом розроблено і систему компенсації тих коштів, які люди втрачають на розмінування територій, і пріоритезації завдань, і калькуляцію ціни розмінування. Але питання в тому, як реально виявити ці пріоритети — як у завданні, так і в застосуванні тих чи інших технологій. Від нього залежить, скільки Україна буде розміновуватись», — говорить Дейнека.