У зоні ризику близько 40% справ Майдану, які розглядають у судах — Донський

24 травня суд ухвалив рішення про закриття за термінами давності кримінального провадження стосовно співробітників «Беркуту» і працівника київської міліції. Вони звинувачені у перевищенні владних повноважень із застосуванням насильства 30 листопада 2013 року під час розгону мирних протестувальників на Майдані. Офіс генпрокурора буде оскаржувати рішення про закриття справи через його некоректне оформлення.

Про це в етері Громадського радіо розповів Олексій Донський, керівник Департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора.

«Це була справа щодо чотирьох працівників «Беркуту», яким інкримінувались події 30 листопада 2013 року, і одного керівника громадської безпеки, звинуваченого також у подіях 1 грудня. Цю справу скерували до суду ще у 2015 році. Впродовж цього часу відбувалось судове провадження. На нашу думку, воно супроводжувалось недотриманням розумних строків розгляду. Ми говорили, що це провадження, як і значна кількість подібних, перебуває у зоні ризику, оскільки закінчуються термін давності, та ставили питання про призначення частіших засідань та виділення на них більшої кількості часу. Представники потерпілого так само артикулювали на цій проблематиці, але ми не були почутими», — розповідає Донський.

За його словами, справа закрита з нереабілітуючих підстав за закінченням строків давності. Ці терміни не є поновлюваними. Однак прокурори вважають рішення незаконним, оскільки при його прийнятті порушені вимоги кримінально-процесуального закону. Тому вони будуть оскаржувати рішення суду в апеляційній інстанції.

«Ми оскаржуємо рішення, тому що суд має звільнити людину від відповідальності «за вчинення кримінального правопорушення», але ми цієї редакції не побачили в ухвалі суду. Тобто він має чітко пересвідчитись, що мала місце подія злочину, і повідомити, що людина звільняється від відповідальності за його вчинення. Оскільки цього в ухвалі немає, це, на нашу думку, порушення порядку звільнення, і тому ми оскаржуємо рішення та наполягаємо, щоб воно було скасоване», — пояснює керівник Департаменту у справах Майдану.

Він розповідає, що у цьому провадженні є кілька сотень потерпілих. На думку Донського, справа могла б бути розглянута й доведена до вироку у значно коротші терміни.

«Справа 20 лютого значно складніша, тим не менш, вона дійшла до вироку, і суд там слухав зразково. З точки зору самої характеристики справи 30 листопада, її можна було розглянути за рік-два, якби дотримувались розумні строки», — стверджує керівник Департаменту у справах Майдану.

Звинувачені особи відвідували судові засідання. Терміни давності кримінального провадження були б призупинені, якби звинувачені ухилялися від судових засідань чи перебували б у розшуку, пояснює Донський.

«Щоправда, сторона захисту обрала тактику зривати судові засідання. Одна з причин такої затримки розгляду справи — це зриви судових засідань різними способами, які у нас дуже толеруються кримінально-процесуальним законом. Закон має бути запобіжником від таких зловживань, а не територією можливостей, і ми про це говоримо вже чотири роки. Офіс генерального прокурора подавав до Верховної ради законопроєкти з цього приводу, один з яких навіть пройшов перше читання перед початком повномасштабної війни, але потім ситуація затихла», — розповідає Донський.

Тим не менш, він розповідає, що не всі справи Майдану виявились неуспішними. По 30 листопада існують вироки, у яких дев’ять працівники «Беркуту» засуджені до реальних термінів позбавлення волі.

«Також ми встановили, що в той день ішлося і про елемент впливу Російської Федерації на українських посадовців. Ми повідомили про державну зраду колишньому заступнику секретаря РНБО, встановили конкретних осіб, яких імплементували в оргкомітет Майдану, і вони виконували там протилежну роль до загальних заходів.

Рух по цих провадженнях триває. Загалом близько 40% справ Майдану, які розглядаються в судах, перебувають у зоні ризику, тобто близько 70 з понад 150. Але не в усіх цих провадженнях особи подали клопотання про закриття за терміном давності, тому що частина з цих осіб перебувають на посадах у правоохоронних органах», — розповідає Донський.