Культура пам’яті існує навіть у найтравмованішому суспільстві — Антон Дробович

Цього року відбувається багато рефлексій про історичну пам’ять, і саме Україна зараз робить «революцію памʼятання», фіксуючи та рефлексуючи війну, що триває.

Про це зазначив голова Інституту національної памʼяті Антон Дробович під час виїзної студії Громадського радіо на 21 Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.

«Культура пам’яті не вичерпується виключно зусиллями органів влади чи органів місцевого самоврядування. Це сукупність різних практик пам’ятання, міркування, мистецтва, літератури тощо, які мають цей меморіальний контекст. Ми можемо бути незадоволені культурою пам’яті. Вона може не відповідати на якісь наші запитання. Вона може бути строкатою чи навпаки невиразною. Але вона завжди є. Із моменту, як людина навчилася фіксувати щось про минуле, культура пам’яті існує завжди. Навіть у найтравмованішому суспільстві».

Читайте також: Національне військове меморіальне кладовище — це про формування нової культури пам’яті — Максим Зубов

За словами Антона Дробовича, українська пам’ять перебуває у стані відновлення того, що намагалися знищувати століттями Російська імперія, а потім — Радянський Союз.

«З одного боку, ми у стані відновлення пам’яті. З іншого — ми отримали такі виклики та задачі, які по суті поставили перед нами питання формування нової мови пам’ятання. Те, що ми меморіалізуємо війну під час війни, це виняткова річ. Україна своїм досвідом засвідчила, що класичні мови пам’ятання та культура пам’яті, які сформовані після Другої світової війни, не працюють так, як планувалося. Вони не виконують задачі превенції, гайлайту прав людини, пацифізму у здоровому сенсі. Одні з перших, хто це виявив, — це українці».

Антон Дробович вважає, що Україна уже зараз пропонує світові нову мову пам’яті.

«Форми меморіалізації війни, форми документації. Осмислення досвіду війни у мистецтві, починаючи від намальованої на склі ракети, які українська мисткині показує світу, закінчуючи створенням цифрового проєкту, який розповідає про війну. Ми всіляко меморіалізуємо цю війну».

Читайте також: Тайвань досі Україною офіційно не визнаний, тому ці культурні зв’язки дуже важливі — модератор програми тайванського фокусу на DocudaysUA