Тайвань досі Україною офіційно не визнаний, тому ці культурні зв'язки дуже важливі — модератор програми тайванського фокусу на DocudaysUA

Культурні зв’язки між Україною і Тайванем зараз надзвичайно важливі, наголошує Влад Головко, модератор програми тайванського фокусу на фестивалі Docudays UA що проходить у Києві з 31 травня по 9 червня.

Про це він розповів під час виїзної студії Громадського радіо на фестивалі.

Він зазначив, що зазвичай на Тайвань «у нас зважають трошки менше, ніж на інші країни, які нас підтримують»:

«Нагадаю, що Тайвань досі Україною офіційно не визнаний, і на жаль, зі зрозумілих причин до кінця війни навряд буде визнаний, тому що ніхто не хоче сваритися з КНР, але такі культурні зв’язки, культурні містки зараз дуже важливі.

У травні DocudaysUA представляв таку саму програму українського фокусу у Тайвані до неї також увійшли 6 фільмів, які презентували вже наш досвід за останні 10 років. Тому зараз ми раді представити українським глядачам тайванські фільми, і вони для мене стали великим відкриттям, оскільки попри те, що я цікавлюся цією ситуацією в протоці, і тим, як КНР активізує свої мілітарні зусилля і погрожує постійно окупацією островів, все одно для мене це тема передусім геополітична, а Тайвань асоціюється із чимось прогресивним, модерним, хмарочосами, нещодавньою легалізацією одностатевих шлюбів, а тут програма насправді розповідає геть про інше».

«Вона розповідає, що Тайвань досі багатогранний, подекуди консервативний, і що в історії Тайваню залишається досі багато проблематичних сторінок, і не лише пов’язаних з колоніальним минулим, а й із тим, як за останні півсторіччя в 20 сторіччі Тайвань не був демократією, і наскільки це сильно відбилося на сучасному суспільстві, оскільки багато сторінок в історії, так само як у нас, замовчувалися. І тут дуже багато паралелей, насправді, не тільки між потенційною агресією Пекіна щодо Тайваню, а й щодо самого Тайваню всередині з Україною. Як і ми, Тайвань став демократією лише в 1991 році, попри те, що фактично був незалежним із 1945-го».

Нагадаємо, президентка Тайваню Цай Інвень раніше заявила про відданість Тайваню демократичному розвитку й демократичним цінностям, які спонукають країни підтримувати одна одну в кризових ситуаціях, відзначивши, що від початку російського вторгнення Тайвань твердо став на бік України.

Читайте і слухайте також: Україна вже пропонує світу нову мову памʼяті — Дробович з Docudays

А після вечірнього показу стрічки «Невидима нація» на фестивалі режисерка Ванесса Гоуп зауважила, що світ не сприймав питання незалежності Тайваню достатньо серйозно до нападу Росії на Україну.

«Коли я знімала стрічку про необхідність вписати Тайвань в міжнародний політичний контекст та боротьбу тайванців, я не думала, що це буде також про перебування світу на межі Третьої світової. Але все змінив напад Росії на Україну. Адже Китай зараз значно агресивніше висловлюється щодо ймовірного збройного нападу на Тайвань. Тому важливо знати, що люди в Тайвані дуже переймаються долею України. Так само як світу важливо розуміти історію України, важливо розуміти й Тайвань. Адже ідентичність тайванців також вибудовується суголосно з розвитком демократії. І Китай є такою ж потужною загрозою світовій демократії, як і Росія».

Сам показ переривався через перелаштування світла з генератора на центральну електроенергію. Адже цього дня, через російські атаки на інфраструктуру України, відключення у кінотеатрі «Жовтень», де проходить Docudays UA, тривало 6 годин.

Фільм «Невидима нація»

Отримавши безпрецедентний доступ до першої жінки-президентки Тайваню Цай Іньвень, режисерка Ванесса Гоуп пише захопливий портрет Тайваню та його боротьби за збереження вистражданої демократії.

«Невидима нація» — це жива розповідь про ходіння Цай лезом ножа, її балансування між надіями та мріями свого народу й колосальними геополітичними силами США та Китаю. Архівні кадри та уривки телевізійних новин ілюструють довгу історію цього постійно колонізованого острова та пояснюють контекст сучасної політичної ситуації», — йдеться в описі на сторінці фестивалю.