Жінки в медіа беруть на себе лідерську роль під час війни — Ліза Кузьменко

Українські журналістки у своїй професійній діяльності стикаються з викликами, що йдуть з різних джерел. Всередині країни їх спіткають проблеми патріархального суспільства, ззовні — дезінформаційні кампанії РФ. Попри це, в Україні спостерігається фемінізація журналістики.

Про це в етері Громадського радіо розповіла членкиня Комісії з журналістської етики, голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко.

Як зазначає спікерка, українські журналістки, зокрема, поєднують свою роботу з піклувальною працею: материнством, доглядом за старшими батьками, домашніми улюбленцями. При цьому журналістика в нас лишається малооплачуваною професією.

«Здебільшого жінки, на жаль, погоджуються на малу зарплату. І в нас зараз виклик війни — мобілізація чоловіків. Тому жінки більше йдуть в професію, залишаються в ній, водночас беруть на себе керівні посади. І тут ми бачимо, як жінка є і журналісткою, і фандрейзеркою, і бухгалтеркою, і зробить каву. Тобто вона робить все в медіа, і, відповідно, більше вигорає, більше потребує підтримки», — каже голова ГО «Жінки в медіа».

Єлизавета Кузьменко додає, що дослідження «Жінок в медіа» показало: хоча жінки й складають більшість в керівних органах редакцій, серед власників медіа переважають чоловіки. Очевидно, останні більше й приймають глобальні рішення. Це, на думку членкині Комісії з журналістської етики, зумовлене комплексом чинників: Україна залишається патріархальною країною, в нас є і гендерні стереотипи, і сексизм. Також часто жінки отримують меншу зарплату, ніж чоловіки, за однаковий вид роботи.

«Але все ж таки є і хороші, позитивні тенденції. Ми бачимо, що все ж таки жінки беруть на себе зараз лідерську роль під час війни й, як на мене, дуже добре з нею справляються. Єдине, що їм треба трошки підтримки», — зазначає Ліза Кузьменко.

Читайте також: Руслан Соболь: В українського бізнесу під керівництвом жінок — велике майбутнє

Щодо зовнішніх загроз, то ще одне дослідження «Жінок в медіа» показало, що Росія поширює наративи, які мають змусити журналісток «замовчати». 

«Як це виглядає? Журналістка публікує певне розслідування, пише статтю, виступає в ефірі. А до неї приходять коментатори, які говорять про те, що вона зробила свою кар’єру через свого чоловіка, що вона некомпетентна говорити про певні речі; пишуть певні образи. Тобто роблять усе для того, щоб журналістка почувалася менш впевненою у своїй роботі», — підкреслює голова ГО «Жінки в медіа».

В Україні, за словами спікерки, мало механізмів протидії онлайн загрозам, тому вона закликає аудиторію підтримувати якісні журналістські матеріали. Це можна зробити навіть коментарем.

Нагадаємо, опитування Інституту масової інформації (ІМІ) показало, що у перші п’ять місяців 2024 року більш ніж половина (58%) українських медійників відчувають погіршення психологічного стану в порівнянні з 2023 роком.

Також нещодавно ГО «Платформа прав людини» підготувала перший за час війни звіт про стан безпеки журналістів. Дослідниця Фонду розвитку ЗМІ Тетяна Гордієнко повідомила, що звіт є унікальним, бо вперше оцінка проводилася для країни, яка перебуває в стані війни. Багато того, що відбувалося в Україні в роботі журналістів, не оцінювали й не описували раніше.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі