facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Погіршення психологічного стану медійників: з чим пов'язане і що з цим робити

Інтерв'ю

Говоримо з медіаексперткою та тренеркою з безпеки Інституту масової інформації Іриною Земляною про нове опитування ІМІ.

Погіршення психологічного стану медійників: з чим пов'язане і що з цим робити
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про погіршення психологічного стану медійників

Нещодавнє опитування Інституту масової інформації (ІМІ) показало, що у перші п’ять місяців 2024 року більш ніж половина (58%) українських медійників відчувають погіршення психологічного стану в порівнянні з 2023 роком. Тренерка з безпеки ІМІ Ірина Земляна припускає: це пов’язано з тим, що поверхневі симптоми, які були раніше, переростають у більш серйозні психологічні стани.

У порівнянні з 2023 роком, серед медійників зросли різні показник для вияву депресивного стану (показники не є діагностичними):

  • 75% відчувають постійну втому (минулого року — 59%);
  • 67% відчувають депресію й безнадію (минулого року — 35%);
  • по 62% відчувають проблеми зі сном та дратівливість (минулого року — 48% та 35% відповідно).

Примітно, що вживання алкоголю — це єдиний показник для вияву депресивного стану, який знизився, порівняно з минулим роком (з 19% до 11%). Психологи пояснюють, що алкоголь чи інший «допінг» просто перестає допомагати справлятися з накопиченим стресом.


Читайте також: Дуже важливою для підтримки є спільнота — психологиня про боротьбу зі стресом під час війни


Про методи покращення психологічного стану медійників

А що тоді допомагає медійникам? За словами Ірини Земляної, це проводження часу із сім’єю та друзями. Це показали результати опитування 2023 року, і це не змінилося. 

До того ж ІМІ готує другу частину цьогорічного опитування, в якому медійники поділилися, до чого готові для покращення психологічного стану. Як розповідає медіаекспертка, 82% готові до роботи з психотерапевтом, але лише 50% — до роботи з психіатром. 

«Є, наприклад, такі практики в закордонних редакціях, як групові психотерапевтичні зустрічі, де медійники можуть рефлексувати прожитий досвід разом із такими ж людьми, тими, хто відчуває це саме. Але, на жаль, менша половина до цього готові. Хоча ми вважали, що це може бути гарна практика», — розповідає Ірина Земляна. 

Інфографіка: ІМІ

Також у медійників великий запит на ретрит. Але річ у тім, що не всі редакції можуть його організувати своїм співробітникам. Так, за словами тренерки з безпеки ІМІ, в закордонних медіа є практики, коли журналісти, які повертаються із зони бойових дій, отримують відпустку, працюють із психотерапевтом і за місяць повертаються до роботи. Але, на її думку, українські редакції — ні великі, ні маленькі — не можуть собі це дозволити. 

«Редакції готові (допомагати медійникам — ред.), але разом з тим ми поки не бачимо рішення, яке ми можемо запропонувати для всіх», — каже медіаекспертка.

Особисто ж  Ірина Земляна закликає медійників звертатися до психотерапії. На її думку, зрушення в українському суспільстві щодо цього відбулися, але ця практика все ще не популярна. Так, медійники звертаються до психотерапевта, коли вже «не можуть», а не коли варто просто про себе піклуватися. Тому має бути більше просвіти про психотерапію, більше інформаційних матеріалів про різні психологічні стани й те, що буде, якщо з ними не працювати.


Читайте також: Медійність війни робить з людини глядача: військовий психолог пояснив, чому це небезпечно


Нагадаємо, нещодавно ГО «Платформа прав людини» підготувала перший за час війни звіт про стан безпеки журналістів. Дослідниця Фонду розвитку ЗМІ Тетяна Гордієнко повідомила, що звіт є унікальним, бо вперше оцінка проводилася для країни, яка перебуває в стані війни. Багато того, що відбувалося в Україні в роботі журналістів, не оцінювали й не описували раніше.

За її словами, дослідження ґрунтується на понад 50 глибинних інтерв’ю з дуже різноманітними стейкхолдерами у медіаполі.

Вона розповіла, що, перш за все, більшість безпекових ризиків для журналістів у 2022 році були прямо пов’язані з війною, з повномасштабним вторгненням. Це визначальний фактор, який пронизав медіасферу наскрізь.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

З мішком на голові почув звук автомату: історія журналіста після 15 діб російської ізоляції

З мішком на голові почув звук автомату: історія журналіста після 15 діб російської ізоляції

Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль

Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль