Прискорились процеси, що «обрізають» контакти європейських держав з Росією — експерт з енергетики про Балтію

8 лютого 2025 року країни Балтії від’єднаються від спільної з Росією та Білоруссю електромережі. На наступний день Естонія, Латвія та Литва мають під’єднатись до європейської континентальної мережі. Впродовж попередніх десятиліть ці країни існували в тісному зв’язку та залежності в енергетиці з РФ та Білоруссю. Це давало країні-агресору здійснювати певні спекуляції та просувати свої політичні інтереси через економічну галузь.

Про це в етері Громадського радіо розповів Геннадій Рябцев, експерт з питань енергетики:

«Так само, як Україна тривалий час була «прив’язана» до Російської Федерації транзитними газовими трубами, так і держави Балтії «прив’язані» до Росії й Білорусі єдиною енергетичною системою. Питання в тому, чи можна було впродовж останніх 10-20 років побудувати якусь альтернативу. Оскільки бюджети Балтійських держав є надзвичайно обмеженими, то навряд вони могли за рахунок лише власних коштів створити альтернативу енергопостачанню, яке здійснювалося з Росії та Білорусі».

За словами Рябцева, Росія й Білорусь мали подальші далекі плани на таку співпрацю з Балтією. Наприклад, будівництво білоруської атомної електростанції було спрямоване саме на задоволення зростаючих потреб держав Балтії.

«Але цим планам поклала край повномасштабна війна. Кроки Російської Федерації призвели до того, що військово-політичне керівництво Балтійських країн почало ставити собі запитання, чи не стане така «прив’язка» на заваді подальшому розвитку держав, і чи не поставить стовідсоткова енергетична залежність під сумнів політичну незалежність», — говорить експерт.

Він розповідає, що таке занепокоєння Балтійських країн ігнорували в органах Євросоюзу. Протягом тривалого часу ЄС свідомо реалізовував політику залучення російських компаній до Європи.

«Передбачалося, що високі прибутки, які отримують російські компанії, якимось чином будуть обмежувати геополітичні інтереси військово-політичного керівництва Російської Федерації. Ця політика виявилася провальною, і тому прискорились усі процеси, що «обрізають» надто тісні контакти усіх європейських держав з Росією», — розповідає Рябцев.

За його словами, Росія використовувала енергетичні зв’язки з Балтією для певних спекуляцій, хоча вони не були такими помітними й суттєвими, як у випадку з Україною «газовими війнами».

«Але були певні дії, пов’язані з раптовим припиненням постачання електричної енергії або встановленням зв’язку між відновлення постачання чи укладання контрактів та певними політичними або економічними питаннями, тим же портом в Ризі. Тобто ця «прив’язка» була дуже суттєвою, і нею активно користувалася Російська Федерація.

Приблизно до 2015 року Росія мала в енергетичній стратегії чітко прописану тезу про те, що енергетична залежність Європи використовуватиметься в політичних цілях. Саме тому збільшувалися транзитні потужності РФ, будувалися газопроводи й лінії електропередач».