Курс ЄС щодо України не зміниться: Олексій Гарань про результати виборів до Європарламенту

Глави держав і урядів країн ЄС зустрілися неформально, щоб розглянути кандидатури на посади керівників ключових євроінституцій, а саме Єврокомісії, Європейської ради, Європарламенту та Європейської служби зовнішніх дій.

Про результати виборів до Європарламенту в етері Громадського радіо говорили з Олексієм Гаранем, науковим директором Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професором Києво-Могилянської академії.

«Якщо говорити про вибори саме до Європарламенту, то результати є хорошими. Це означає, що курс Європарламенту та ЄС не зміниться щодо України. Європейська народна партія отримала найбільше місць серед усіх інших фракцій. Але вона немає більшості. Такої більшості ніколи не було в Європарламенті. Завжди формувалася коаліція. Раніше це була коаліція на двох. Усі ключові посади ділилися двома представниками. Потім до них додалася третя партія —  фракція лібералів. Це значною мірою було пов’язано з приходом Макрона до влади. Тепер це коаліція на трьох».

За словами Олексія Гараня, інтрига виборів полягала у тому, чи збережеться ця коаліція. Чи математично буде достатньо голосів для того, щоб вона могла обрати голову Єврокомісії. Найкращі шанси має Урсула фон дер Ляєн. Для нас це був би непоганий варіант.

Усього в Європейському парламенті 720 депутатів. Ці три сили (Європейська народна партія, ліберали та соціалісти) мають 390+ депутатів. Наче є запас. Він потрібний.

«З математичного погляду ультраправі плюс праві популісти і плюс правоцентристи мали б більшість. Однак одразу Європейська народна партія заявила, що на коаліцію з ультраправими й крайніми популістами вона не піде. Бо це суперечить її базовим принципам.

Я б не сказав, що ультраправі та крайні популісти демократи. Скоріше навпаки. Тому спільного тут дуже мало. Тобто математично могло б вийти, але в реальності — ні. У Європарламенті посилилися ультраправі, але не достатньо для того, щоб впливати на обрання керівників. Але це не означає, що немає ультраправої загрози в Європі. Це насамперед буде пов’язане з виборами до Національних парламентів інших країн».

У Німеччині, наприклад, партія Шольца опинилася на 3 місці. На 2 місці — «Альтернатива для Німеччини» — проросійські крайні праві.

«Усі почали писати про поразку Шольца і колосальний успіх ультраправих. Але при цьому не помічають, що на 1 місці — християнські демократи, тобто правоцентристи. Щодо України вони займають навіть більш рішучу позицію, ніж Шольц. Тобто «Альтернатива Німеччини» на більшість у німецькому парламенті впливати не буде».

---

Читайте також: Вибори до Європарламенту: чому більшість можуть отримати ультраправі партії

---

Нагадаємо, вибори до Європейського парламенту 2024, десяті вибори після перших прямих виборів 1979 року, відбулись 6-9 червня 2024 року. Вони стали першими після виходу Британії зі складу Європейського Союзу.

Попередні результати виборів у Європейський парламент

Очікується, що правоцентристська Європейська народна партія (EPP) отримає щонайменше 184 із 720 мандатів. У топсписку фракцій також будуть:

• Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) ‒ близько 139 мандатів;
• Об’єднання ліберальних політиків «Оновити Європу» (Renew Europe) ‒ 80;
• Партія «Європейські консерватори і реформісти» (ECR) ‒ 73;
• Права політсила «Ідентичність і демократія» (ID) ‒ 58;
• Позапартійні ‒ 45;
• «Зелені» ‒ 52.
• «Ліві» ‒ 36;
• Інші ‒ 53.

---

Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі