6-9 червня відбудуться вибори до Європарламенту. До нього в Італії балотуються троє українок: дві від лівої коаліції «Об’єднані держави Європи» й одна від ліберальної партії «Дія». Як це працює? Політологиня Олеся Яхно пояснює: До Європейського парламенту балотуються представники від всіх країн-членкинь ЄС. Кандидати від тих партій, які наберуть найбільшу кількість голосів у своїй країні, будуть присутні в певній кількості в парламенті.

Кандидатка політичних наук також підкреслює, що увага до цих виборів прикута, як ніколи раніше.

«Європейський парламент під час війни став не просто майданчиком, де публічно обговорюють і проговорюють теми, пов’язані з війною і єдністю в середині Європейського Союзу, а й ухвалюють рішення, які потім впливають конкретно на ту чи іншу складову боротьби проти російської агресії», — додає Олеся Яхно.

А одна зі складових російської агресії — різні дезінформаційні й шпигунських кампанії, новини про які можна почути в різних країнах Європи. Так, у Чехії, наприклад, нещодавно викрили російську пропагандистську мережу «Голос Європи». Для нас боротьба з цим є дуже важливою, тому що одна з основних складових дезінформаційної підривної діяльності РФ — це зупинка або скорочення допомоги Україні.

Для просування своїх наративів в Європі Росія активно працює з ультраправими партіями ізоляціоністського спрямування. Як каже політологиня, не обов’язково всі у цих партіях мають зв’язки з РФ. Просто їхнє традиційне спрямування — зменшення кооперації всередині ЄС. Ці партії критикують керівні політичні сили, Брюссель, і країна-агресорка цю риторику активно використовує.

«Складову загрози приходу й отримання більшості ультраправих партій активно обговорюють і в контексті ризиків всередині самого Європейського Союзу, і загалом, як це може вплинути на ухвалення рішень, зокрема стосовно України й Росії», — підкреслює Олеся Яхно.

Як зазначає кандидатка політичних наук, різні соцопитування показують, що кількісно ультраправі партії будуть переважати в Європарламенті, але є питання щодо того, чи зможуть вони об’єднатися, бо це має бути багато маленьких політичних сил. Хоча не всі вони малі. Адже, наприклад, французька ультраправа партія «Національне об’єднання» Марін Ле Пен може отримати більше голосів, ніж коаліція партій Емманюеля Макрона. А німецька ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» може мати більше місць, ніж партія Олафа Шольца. Також збільшить свою присутність Орбан. І вже зараз між партіями ведеться активний діалог щодо співпраці в майбутньому парламенті.

Тут доречно згадати очільницю італійської партії «Брати Італії» Джорджію Мелоні. Хоч її політична сила й ультраправа, але її риторика відрізняється, наприклад, від риторики Орбана. І з нею вже ведуть перемовини й нинішня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, і вже згадана Марін Ле Пен.

«Ці вибори, я повторю ще раз, як ніколи раніше є важливими, тому що вони зачіпають не лише внутрішній європейський контекст (питання економіки, дотацій, внутрішнього розподілення бюджету), а стосуються й глобального контексту, зовнішньополітичної складової — розширення Європейського Союзу, багатьох аспектів», — пояснює Яхно.

Читайте також: Європарламент проголосував за продовження «торговельного безвізу» з Україною

Чому ультраправі набувають популярності

Збільшення популярності ультраправих сил у Європі — це питання не одного року. Так, вони почали набирати обертів на тлі приходу до влади в США Дональда Трампа, а також через відсутність необхідних реформ в ЄС. Зокрема, ультрапаві критикували міграційну політику керівних урядів Євросоюзу. А Росія тим часом лише користувалася цим, бомблячи Сирію й збільшуючи потік мігрантів. Загалом, невирішення міграційної та інших проблем призвели до збільшення ультраправих настроїв.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ці настрої зменшилися, маргіналізувалися, але зараз йде зворотний процес через те, що війна в Україні розтягнулася в часі.

«Довга війна, розтягнута в часі, має свої наслідки, у тому числі й політичні. Тому що на цьому фоні дуже легко, або набагато легше, розповідати своїм виборцям, наприклад, що “війна все одно не завершується, санкції є хибними, бо і ми від цього втрачаємо, і Росія все одно не зупиняє свою війну, Україна не виграє і так далі”. Тобто можна на масі критики про довгу війну набирати балів. І ми бачимо, що знову починають ультраправі політичні сили зростати в рейтингах», — пояснює Олеся Яхно.

Кандидатка політичних наук розповідає, що, згідно з опитуваннями, у 18 країнах ЄС з 27 більшість голосів матимуть ультраправі. А Росія тим часом лише більше намагається зберегти військовий статус-кво для критики європейських урядів. Тому, зазначає політологиня, нинішнім керівним партіям Євросоюзу треба задуматися над наслідками довгої війни, демонструвати результат та діяти на випередження.

«Не дарма зараз на випередження проговорюється можлива співпраця з тими ультраправими або правими політичними силами, які орієнтовані на єдність, як партія Мелоні. Тому що ризик усвідомлюється, усвідомлюється те, що він буде працювати на зниження єдності, на те, що цим активно захоче скористатися Росія. І не просто захоче, адже вже є багато прикладів, як вона використовує дезінформаційні кампанії для зниження єдності всередині Європи. Тому цей рік є роком електоральних викликів демократій», — підсумовує Олеся Яхно.

Читайте також: Європарламент схвалив реформу міграційного законодавства ЄС

Нагадаємо, на парламентських виборах у Нідерландах минулого року перемогла антиєвропейська Партія свободи (PVV) на чолі із Гертом Вілдерсом, який не підтримує подальшу передачу зброї Україні.

Відомо, що Вілдерс є прихильником політики угорського прем’єра Орбана, він відкрито виступає проти ЄС, закликаючи Нідерланди контролювати кордони, значно скоротити свої виплати Союзу та блокувати приєднання будь-яких нових членів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту