facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

82% охочих вступити в аспірантуру — чоловіки

1x
Прослухати
--:--
--:--

Оновлені правила вступу до аспірантури. Що спричинило зміну правил? Пояснює Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України.

«Достатньо велика кількість потенційних вступників в аспірантуру не планували використовувати аспірантуру за призначенням. Третій рівень вищої освіти передбачає написання дисертації, набуття компетентностей, щоб бути викладачем або дослідником. Також здобуття такого рівня освіти передбачає відстрочку від мобілізації. Тому цього року у нас з’явилася величезна кількість охочих, які хотіли використати аспірантуру не за призначенням».

За словами Михайла Винницького, до 2022 року в середньому в аспірантуру вступало приблизно 7 тисяч людей щороку. Це вважається нормальним рівнем. Так повторювалося приблизно 10 років поспіль.

«Цього року була аномальна ситуація. Нам треба було діяти, аби забезпечити легітимність і цілісність цього рівня вищої освіти. Цього року запроваджено єдиний вступний іспит для потенційних магістрів і аспірантів. На цей іспит записалося 246 тисяч людей. З яких 91 тисяча — чоловіки, яким 25+ років і які мають ступінь магістра. На єдиний вступний іспит до аспірантури з усіх зареєстрованих 82% — чоловіки».

Заступник міністра освіти і науки України розповідає, що, на жаль, що чимраз більше зустрічаються різні не доброчесні фірми, які рекламують відстрочку від армії, використовуючи аспірантуру та різного роду лазівки. Тому доводиться впроваджувати міри.

«Запроваджено вступний іспит, поставлено досить високий прохідний бал, надано більше можливостей закладам освіти обирати аспірантів. Окрім того, на аспірантуру цього року вдвічі збільшено кількість державних місць. На контрактну форму набір цього року здійснюватися не буде. Заочна форма залишається».



Читайте також: «Називати цей закон реформою — дуже голослівно» — нардепка про зміни у дошкільній освіті


Дані щодо пошкоджених медичних та освітніх закладів

22 травня 2024 року Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) презентувала дослідження «Два роки під прицілом. Медичні та освітні заклади з якими воює Росія». Організація проаналізувала руйнування вищезазначених категорій закладів у період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року на підконтрольній Україні території.

Як зазначає аналітикиня УГСПЛ Владлена Падун, інформацію для дослідження організація брала і з профільних інституцій (МОНМОЗ, Офіс генпрокурора), і з власної бази даних про злочини РФ в Україні. Також Українська Гельсінська спілка використовувала дані ВООЗ, яка відстежує атаки на охорону здоров’я, зокрема в Україні.

Так, за даними МОН, від воєнної агресії Росії постраждало 3797 закладів освіти. Тим часом Офіс генпрокурора наводить дані про 2893 об’єкти. Різниця у даних є і щодо медичних закладів. За даними МОЗ, їх постраждало 1696, а за даними Офісу генпрокурора — 723.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Росіяни атакували дроном двох цивільних у Білозерській громаді на Херсонщині

Росіяни атакували дроном двох цивільних у Білозерській громаді на Херсонщині

26 хв тому
Переможці Євробачення-2024 дадуть концерт у Києві

Переможці Євробачення-2024 дадуть концерт у Києві

30 хв тому
XV Одеський кінофестиваль оголосив переможців

XV Одеський кінофестиваль оголосив переможців

1 год тому
Трамп не може нічого запропонувати Путіну, щоб влаштувало очільника Кремля — Тарас Стецьків

Трамп не може нічого запропонувати Путіну, щоб влаштувало очільника Кремля — Тарас Стецьків

1 год тому