Як Росія руйнує українські медичні та освітні заклади: розповідає аналітикиня УГСПЛ

Дані щодо пошкоджених медичних та освітніх закладів

22 травня Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) презентувала дослідження «Два роки під прицілом. Медичні та освітні заклади з якими воює Росія», яке підготувала в рамках програми «Права людини в дії» від USAID. Організація проаналізувала руйнування вищезазначених категорій закладів у період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року на підконтрольній Україні території.

Як зазначає аналітикиня УГСПЛ Владлена Падун, інформацію для дослідження організація брала і з профільних інституцій (МОН, МОЗ, Офіс генпрокурора), і з власної бази даних про злочини РФ в Україні. Також Українська Гельсінська спілка використовувала дані ВООЗ, яка відстежує атаки на охорону здоров’я, зокрема в Україні.

Так, за даними МОН, від воєнної агресії Росії постраждало 3797 закладів освіти. Тим часом Офіс генпрокурора наводить дані про 2893 об’єкти. Різниця у даних є і щодо медичних закладів. За даними МОЗ, їх постраждало 1696, а за даними Офісу генпрокурора — 723.

Читайте також: Тетяна Вакуленко: Українські заклади освіти, які вистояли та продовжують навчання під час війни — це приклад для всього світу

УГСПЛ вважає, що така різниця може бути спричинена різними механізмами збору статистичних даних й особливостями розслідувань кримінальних проваджень Офісом генпрокурора. Ще одна ймовірна причина — відсутність комунікації на рівні державних органів, через що відбувається дискореляція статистичних даних.

«Також ми намагалися проаналізувати механізм і ситуацію із документуванням випадків руйнувань, які здійснюють різні суб’єкти. А також ми намагалися окреслити правову кваліфікацію за міжнародним і національним законодавством, щоб, врешті-решт, винних у злочинних діях людей притягнули до відповідальності», — додає Владлена Падун.

Правове регулювання та притягнення до відповідальності

За словами аналітикині, дії Росії на території України підпадають під регулювання як національного законодавства, так і міжнародного гуманітарного права. Так, притягнути до відповідальності винних за удари по медичних та освітніх закладах можна за 438 статтею Кримінального кодексу України, яка регулює порушення законів та звичаїв війни. Станом на 31 грудня 2023 року, за цією статтею повідомили підозру у вчиненні воєнних злочинів 473 людям, стосовно 318-х направили обвинувальні акти до суду, а засудженими є 73 людини.

Якщо ж говорити про міжнародні норми, то щонайменше 7 актів затверджують, що руйнування медичних та освітніх закладів є злочином. А притягнути до відповідальності можна за допомогою статей 7 та 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. І хоч Україна не ратифікувала цей документ, але вона може робити запити, щоб прокурори МКС розглядали воєнні злочини росіян.

Читайте також: Як розслідують злочини росіян

З повною версією дослідження «Два роки під прицілом. Медичні та освітні заклади з якими воює Росія» можна ознайомитися за цим посиланням.

Презентацію дослідження можна переглянути тут. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі