Тетяна Вакуленко: Українські заклади освіти, які вистояли та продовжують навчання під час війни — це приклад для всього світу

Що таке PISA і що воно оцінює?

Тетяна Вакуленко: PISA — це міжнародне дослідження якості освіти, яке проходить в Україні, а також у 80 інших країнах світу. PISA ґрунтується на когнітивних матеріалах. Тобто учасники досліджень, учні, проходять тестування та анкетування. Учасниками дослідження є 15-річні підлітки. Такий вік обраний тому, що саме в цьому віці юнаки та юнки здобувають повну базову освіту і надалі вирішують свій подальший кар’єрний шлях. Тести учні пишуть з ключових галузей: читацька, математична, природничо-наукова. Вони демонструють те, наскільки вони здібні до складних текстів, аналізу інформації, наскільки вони бачать математику в житті та можуть застосовувати математичні моделі для того, щоб розв’язувати ці питання. До прикладу, обирати правильно телефонний тариф, який оптимальний. Тощо. Також наскільки підлітки здатні бачити науку в побутових справах. Наприклад, розуміти, як пов’язані явища електрики, що таке планети і як жити з цим людині. Також анкета має багато запитань про ставлення дитини до майбутнього, її очікування, хвилювання. Це все є частиною дослідження.

Слухайте також: «Варто виходити за межі шкільного середовища» — фіналіст «Нобелівки для вчителів» про взаємодію з учнями

Дослідження PISA в Україні

Тетяна Вакуленко: Дослідження в Україні проводили у жовтні 2022 року. Це той надзвичайно складний період для всіх українців. Ми дуже добре пам’ятаємо масовані ракетні атаки, блекаути. Це все та ситуація, в якій наші підлітки не лише фактично виживали, а ще й мали демонструвати свої навчальні досягнення. На це потрібно зважувати. По-друге, маю зазначити, що ми не змогли провести дослідження по всій території України. Ми не змогли передати анкети для опитування учнів на тимчасово окупованих територіях і на територіях, де тоді велися активні бойові дії. Ми маємо 18 регіонів, у яких проводилися дослідження.

Ми дійсно маємо нижчі результати, ніж у циклі 2018 року. Зокрема, знизилися результати з читання. Знизилися настільки, що зараз ми відстаємо від середніх результатів Організації економічного співробітництва та розвитку більше ніж на 2 роки навчання. Раніше це було дещо більше, ніж пів року. Про що все це говорить? Стрес, повномасштабна війна впливає на когнітивні здатності учнів. Їм важче концентруватися на тексті, аналізувати тексти, працювати з ними ґрунтовно та узагальнено. Найпростіше — звинуватити вчителя. Це абсолютно неправильна концепція.

• Наші заклади освіти, які витримали та продовжують освітній процес у війні — це приклад для всього світу. Наші школи фантастично стійкі, а наші вчителі — неймовірно відповідальні та віддані своїй справі.

Слухайте також: Окупанти обурені кількістю школярів, які хочуть вивчати українську мову — ЦНС

Падіння результатів тестування — це загальна тенденція?

Тетяна Вакуленко: Це загальна проблема. Експерти пов’язують її з пандемією. Міжнародний звіт за результатами дослідження починається зі слів «безпрецедентне падіння успішності учнів з усіх навчальних дисциплін». Це стосується всіх країн. Одне з подивувань міжнародної спільноти — це те, що в Україні попри значно складнішу та тривалішу ситуацію, результати впали менше, ніж того очікували міжнародні експерти. Якщо дивитися тенденції падіння в інших країнах, то наші умови мали б створити ще загрозливіші тенденції.

Як змінити ситуацію?

Тетяна Вакуленко: Потрібно переглянути способи роботи з текстами, програми з літератур (української та зарубіжної), природознавства. Матеріали мають бути цікавими для учнів, мати значення, бути представлені у різних форматах. Важливо також працювати над тим, як повернути нашу математичну освіту. Наразі маємо доволі низькі результати. А математика — це основа функціонування майбутнього суспільства технологій. Тут експерти-предметники говорять про те, що теми, з яких наші учні мають найгірші результати — це теми, які є базовими. Треба переглянути програми вивчення цих дисциплін. Над темами, які є складнішими, працювати більше.

• Але так ситуація, яка є, вона така, як є. Виправляють її успішно лише ЗСУ. А ми маємо працювати з тим, що є та докладати максимум зусиль, щоб не загострювати ту ситуацію, яка є.

Читайте також: Міфи про освіту в СРСР: якою вона була насправді?

Нагадаємо, ​​упродовж 2022 року українські діти у середньому провели 920 годин або понад 38 днів в укриттях під землею через повітряні тривоги, ракетні удари росіян та бойові дії. 

Станом на лютий 2023 року через війну за кордоном перебувають понад 500 тисяч українських дітей-переселенців. За даними міністерства, ще понад 161 тис. школярів та майже 26 тис. дошкільнят отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Понад 4,1 тис. шкіл України запровадили очне навчання, 4,5 тис. — навчаються за змішаною формою, а у 4,2 тис. закладах триває дистанційне навчання.

Як зазначила Іванна Коберник, журналістка, колишня радниця міністра освіти і науки України, співзасновниця ГО «Смарт Освіта», в етері Громадського радіо у березні цього року, у селах прогалини в освіті складають три роки — 2 роки COVID-19, на які наклався третій рік війни.

Пізніше, наприкінці серпня, Іванна Коберник зазначила, що зміни, які відбуваються в Міністерстві освіти і науки після зміни керівництва, не такі швидкі, як хотілося, але певний рух є. Він також стосується навчання дітей за кордоном. Оприлюднені рекомендації щодо полегшеної атестації дітей за кордоном, складання полегшених програм і вивчення українознавчого компонента не здаються мені досконалими. У мене є багато запитань до цих рекомендацій, але вони кращі, ніж та порожнеча і повна байдужість, що були за попереднього керівництва МОН.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі