У селах освітні прогалини складають 3 роки: два ковідні й один війни — Іванна Коберник

Іванна Коберник: Українське міністерство освіти й науки не проводило глибоких досліджень, які б давали розуміння про ті освітні втрати та прогалини, утворені під час COVID-19. Інші країни це робили: освітні втрати у них склали до 15%. В Україні таких даних нема, але якщо на 2 роки COVID-19 наклалася війна, то, звісно у нас вони будуть більш значні. Це треба чесно визнавати.

• Освітні проблеми накопичуються. Мої колеги з інших ГО, які працюють із сільськими територіями, говорять про сумні результати: прогалини там складають три роки — 2 роки COVID-19, на які наклався третій рік війни.

Читайте також: Діти сприймали українську школу, як важливий місточок з мирним життям: Іванна Коберник про освіту в окупованому Херсоні

Чому дистанційне навчання має негативний вплив на дітей?

Іванна Коберник: Навчання — це не лише сидіння і читання параграфа, виконання завдань, яке прислала учителька. Це весь освітній процес, звичка вставати зранку, умиватися, кудись іти та знати, що ти ще щось маєш зробити. Ця звичка у дітей атрофується швидше, ніж у дорослих. Якщо дорослі не тримають дітей в освітньому тонусі, то здатність дітей навчатися знижується.

• Це можна подолати, наздогнати, але треба чесно поставити діагноз. Однак зараз освітнє провалля поглиблюється.

Читайте також: «Не працює жодна школа» — як вчаться діти в окупованому Сєвєродонецьку

Як оцінити освітні втрати?

Іванна Коберник: Є освітня програма та певні очікування чого дитина має досягнути за певного рівня у певному класі та за певної програми. Ці вимірювання є тестами лише без оцінки та покарання, у тому сенсі, як у нас це сприймається. Є багато способів розв’язання проблеми, коли діти не досягають певних результатів. Україні радили заняття у малих групах, по суті репетиторство. Втрати різні, і онлайн організувати репетиторство для малої групи дітей легше шкільному учителю: вийти онлайн і з кількома учнями наздогнати пропущений матеріал. Для цього мали б бути передбачені відповідні гроші та інструкції з  відповідною нормативною базою. Це уже робота Міносвіти.

• Можна також нарешті переглянути шкільні програми, які перевантажені другорядним, непотрібним матеріалом, який не відповідає фізичній кількості годин, яку відводять на предмети. Це мали б зробити спеціально створені робочі групи Міносвіти.

Читайте також: У Харкові з’явився ліцей імені Дані Дідіка, загиблого під час теракту у 2015 році

Повністю розмову з Іванною Коберник слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS