Удар по Охматдиту — політичний сигнал і операція залякування цивільних — Павло Ковтонюк

Із 24 лютого 2022 року Росія здійснила понад 1000 атак на систему охорони здоров’я України.

Про це в етері Громадського радіо розповів Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я.

«Атака на Охматдит не була наймасовішою. Вона була рідкісною, бо була прямою та прицільною на лікарню. Таких атак було не так багато. Атака на Охматдит — це сигнал. Росія вже застосовувала практику прямих руйнувань лікарень у попередніх війнах. Зокрема у Сирії. В Україні протягом 2,5 років таких випадків було мало. Найбільш резонансний — руйнування полового будинку у Маріуполі у березні 2022 року. Є ще буквально 1-2 таких випадки.

Удар по Охматдиту — це спроба не так зменшити кількість медичної інфраструктури в Україні, як послати політичний сигнал або здійснити операції залякування цивільних».

Павло Ковтонюк вважає, що атака на Охматдит була показовою.

«Це найбільша дитяча лікарня України. Вона була найновішою. Повністю добудована вона була буквально кілька років тому. Росіяни знають про це. Прямий удар по ній — це підняття ставок, демонстрація сили в стилі Росії.

Найбільше руйнувань лікарень в Україні сталося у 2022 році. Це ставалося не вибірково. Просто під час масових руйнувань, використання невибіркових засобів ураження та покриття великих площ обстрілами. Тобто Росія навмисно шукає можливості не тільки виконати свої військові задачі, а й спричинити страждання цивільним. Така їхня тактика».

Читайте також: «Знайшла під завалами дитячі іграшки і книжки»: репортаж з «Охматдиту»

Після влучення в Охматдит сталося ще кілька влучань в інші медичні заклади. Чи показова ця тактика?

«На відміну від атаки на Охматдит я не бачу прямих доказів цільової атаки на інший медзаклад, яка сталася після. Ми не знаємо, чи прямою вона була, чи ні. Але справа не у цьому.

Для Росії загроза цивільній інфраструктурі — це додатковий аргумент на користь атаки. Вони шукають можливості під час своїх воєнних дій ще додатково уразити цивільні цілі. Тому те, що вони потрапили в ті приватні лікарні, це не дивно. Для них важливо, щоб було чим більше супутніх уражень цивільної частини життя».

Команда Українського центру охорони здоров’я підготувала аналітичні звіти щодо російських атак на медичні заклади Маріуполя та Харківщини. За словами Павла Ковтонюка, вони хотіли не тільки вести загальну статистику, а й дослідити психологію ворога та його тактику.

«Ці дослідження допомогли нам. На прикладі Маріуполя ми побачили, що було б, якби Росія могла дотягнутися до великого українського міста. Маріуполь — це фактично єдине велике місто, яке росіяни змогли забрати. Вони зрівняли з землею 2 з 4 районів міста. У цих двох районах вони знищили понад 80% медичної інфраструктури. Майже всю. Це говорить про те, що їх не цікавлять люди. Росіяни хочуть захопити території і їм все одно на людей. Більшість пошкоджених або зруйнованих медзакладів перебуває за лінією фронту, на лінії фронту або близько. Про їхнє відновлення наразі не йдеться».

Читайте також: Під час обстрілу в «Охматдиті» було 627 дітей — МОЗ

Нагадаємо, внаслідок російського удару по лікарні Охматдит загинули лікарка-нефрологиня відділення інтенсивної та еферентної терапії хронічних інтоксикацій Світлана Лук’янчик, відвідувач медзакладу. 10 липня у реанімації помер хлопчик, поранений під час російського ракетного удару по дитячій лакарні Охматдит 8 липня, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Загалом через масовану атаку російської армією України 8 липня загинули 44 людини, поранень зазнали травмувалися 196 людей.