Чи можлива безпекова угода з Китаєм — пояснює директорка безпекових програм «Української призми»

Під час своєї пресконференції 15 липня Володимир Зеленський заявив, що Україна планує підписати безпекові угоди ще з дев’ятьма країнами. Таким чином, їх кількість має сягнути 32.

Однією з найбільш «складних» для Україні держав залишається Китай. Він має близькі взаємини з Росією й постачає їй певні комплектуючі. Своїми міркуваннями з приводу того, чи можлива безпекова угода між Україною і Китаєм, в етері Громадського радіо поділилася Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма».

«Наразі я не бачу в цьому сенсу і логіки. Ще до початку війни з Росією у 2014 році Україна мала угоди про стратегічне партнерство з Китаєм, що ніколи не працювали й не відповідали дійсності. Але Китай був нашим найбільшим індивідуальним торговельним партнером, хоч і меншим, ніж ЄС».

За словами Шелест, протягом першого року після початку повномасштабного вторгнення Китай займав відносно нейтральну позицію. Пекін більше цікавили власні конфлікти зі США.

«Китай навіть запропонував власний «мирний план», і всі вважали, що нейтральний Китай — це найкраще, що може бути для України. Вже тоді, на переговорах у Стамбулі у квітні 2022 року, і пізніше, коли Україна почала говорити про безпекові гарантії, ми казали про залучення Китаю. Чесно кажучи, я не побачила жодної позитивної реакції й бажання Пекіну», — говорить директорка безпекових програм.

Вона розповідає, що Китай частково є підписантом Будапештського меморандуму. Країна поставила свій підпис під документом окремо і дещо пізніше, а також додала певні зауваження щодо деталей, які її не влаштовували. За словами Шелест, єдине питання, у якому Китай впливав на Росію, — це зниження ядерної риторики Москви.

«Але у 2024 році ми бачимо китайську, фактично, абсолютно проросійську позицію. Ми поки не спостерігаємо поставки озброєння, але бачимо поставки великої кількості комплектуючих. Бачимо візити Сі Цзіньпіна і Путіна, підписання між ними угод. Бачимо, що російська економіка тримається, зокрема, завдяки Китаю, що Китай дуже пріоритезує Москву, порівняно з Києвом. Китайські представники були тільки на одній зустрічі про «формулі миру».

Китаю не вигідна ця війна, але ставати гарантом безпеки України він не хоче, тому підписувати таку безпекову угоду точно не буде. Всі угоди, які ми підписали, говорять про військову допомогу, про членство в альянсі, про допомогу в разі наступного нападу. І, як ми бачимо за ці 2,5 роки, це те, що Китай абсолютно не збирається підтримувати», — каже Шелест.

На її думку, Китай може підписати умовну майбутню мирну угоду між Україною та Росією, коли вона буде укладена. В той же час, зараз Китай продовжить вести торгівлю з РФ у рамках, які дозволять уникнути санкцій, та не підтримуватиме Україну, говорить Шелест.