Фото: Міністерство оборони
За час повномасштабного вторгнення Росія здійснила щонайменше чотири помітні модернізації стратегічної авіаційної крилатої ракети повітряного базування Х-101. Мета — обійти протиповітряну оборону України та посилення терору проти цивільних.
Про те, якою ракета була на початку повномасштабної війни і якою стала станом на зараз розповіло Міністерство оборони України в повідомленні від 11 травня.
Як нагадали в Міноборони, у базовому варіанті Х-101 мала:
Саме надлишкова дальність стала відправною точкою для серії модернізацій, які Росія провела приблизно з 2022-2023 років.
Зіткнувшись із тим, що значна частина ракет збивається ще на маршруті, росіяни вирішили скоротити дальність польоту та збільшити руйнівну силу. Для цього частина обсягу паливного бака перейшла під другу бойову частину. Замість однієї моноблокової бойової частини ракета отримала тандемну схему — дві бойові частини різних типів загальною масою близько 800 кг.
Паралельно з тандемною схемою Х-101 отримала можливість нести касетні бойові частини — кулеподібні суббоєприпаси, які розсіюються над площею цілі.
Як пояснили в Міністерстві оборони, це принципово змінює характер ураження: замість одного потужного точкового удару — велика кількість розсіяних елементів, ефективних проти слабозахищених, розосереджених об’єктів (відкриті склади, паливні сховища, промислові майданчики).
Усередині касетних кулеподібних суббоєприпасів містяться сталеві кульки — в деяких варіантах з цирконієвим пояском.
«Цирконій — метал із температурою самозаймання на повітрі близько 230…390°C, який при розльоті від тертя з повітрям запалюється і коли осідає на горючих матеріалах — провокує стійке горіння. Крім того, в осколково-фугасних бойових частинах Х-101 як вибухова речовина використовується пластизольна вибухова речовина нового покоління (вона приблизно на 30-40% потужніша за гексоген) і в них наявні додаткові капсули з гідридом титану, який також має сильну пірофорну дію. Саме тому після ударів Х-101, особливо з касетними суббоєприпасами, на місцях влучань фіксуються пожежі. Наявність цирконію та інших пірофорних елементів свідчить, що ці боєприпаси проєктувались для ураження нафтосховищ, паливних баз та інших цивільних обʼєктів», — пояснили в Міністерстві оборони.
Х-101 використовує комбіновану навігаційну систему:
Принцип роботи ОЕКС: до пуску в пам’ять системи закладаються «портрети» кількох опорних майданчиків місцевості на відстані 20, 15, 10, 5 км від цілі. Вони привʼязані до характерних орієнтирів (мости, перехрестя доріг, залізничні розв’язки, річки). У польоті ракета на кінцевій ділянці траєкторії знімає зображення місцевості під собою і порівнює з еталонними «портретами», підготовленими за знятими з супутника знімками. Отримавши точку відносно «портрета» як орієнтира, вона коригує траєкторію для атаки цілі.
«ОЕКС не наводиться на саму ціль — вона орієнтується по навколишній місцевості й уже знаючи свою швидкість і позицію, розраховує фінальний маневр. Сама система пасивна — не випромінює і тому не піддається придушенню класичними засобами РЕБ», — кажуть у МОУ.
Модернізації системи наведення включали оновлення алгоритмів ОЕКС для підвищення точності ідентифікації «портретів» опорних точок.
Там зазначають, що в міському середовищі ОЕКС суттєво деградує: хаотична забудова, тіні будівель, змінне освітлення роблять оптичну «картинку» нестабільною. Подібних орієнтирів у місті може знайтися десятки і система ідентифікує не той.
«Тому, коли Росія б’є по великих містах, вона свідомо розуміє, що про точність не йдеться, і тим не менше завдає ударів», — наголосили в Міністерстві оборони.
Приблизно у 2024-2025 роках на Х-101 було встановлено комплекс бортового радіоелектронного захисту (РЕЗ) СП-504 з антенами зверху і знизу фюзеляжу. Він має дві підсистеми:
«Фахівці Міноборони України зафіксували падіння ракет, де теплові пастки не були відстріляні – це свідчить про те, що алгоритми системи реагують лише на реальне опромінення і не спрацьовують «вхолосту», — наголошується в повідомленні.
Паралельно з модернізацією ракети Росія зіткнулася з проблемою на рівні носіїв — стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160.
Як пояснюють у Міноборони, через масштаб застосування й велику відстань маршрутів (наприклад, за один виліт з аеродрому «Українка» до Каспію Ту-160 витрачає 6-8% міжремонтного ресурсу двигунів) носії швидко вичерпують ресурс.
«Як наслідок, Ту-95МС тепер несе по дві ракети замість шести, кількість боєздатних носіїв скорочується, а потенціал ядерної тріади Росії об’єктивно зменшується – адже ці самі літаки є носіями стратегічної ядерної зброї», — наголосили в МО.
У Міноборони наголосили: компоненти ракет виробляються за кілька місяців наперед, але фінальне складання ракети відбувається за тиждень-два до пуску. Це означає, що докризового запасу вже немає — Росія виробляє й одразу витрачає, працюючи «з коліс».