ілюстративне фото
Серед депутатів фракції «Слуга народу» немає єдиного рішення щодо законопроєкту, який має змінити регулювання у сфері релігійних організацій в Україні, зокрема, заборонити УПЦ МП. На голосуванні його готові підтримати близько 65% членів фракції. Також існує ймовірність, що окремих нардепів підкупили, аби зірвати голосування законопроєкту.
Тим не менш, на думку народного депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Аліксійчука, у Верховній Раді знайдеться достатня кіськість голосів, щоб підтримати законопроєкт, коли він буде винесений на голосування.
Про це нардеп розповів у етері Громадського радіо.
«За моїми спостереженнями, за законопроєкт готові голосувати близько 150-160 депутатів від фракції «Слуга народу», тобто близько 65% фракції. Всі решта, з невідомих мені причин, не хочуть чи бояться це робити, або є прихильниками діяльності Російської православної церкви в Україні».
За словами Аліксійчука, депутати, які відмовляються підтримувати законопроєкт, часто пояснюють таке рішення тим, що «не хочуть лізни в релігію». Він стверджує, що ці люди не розуміють, що законопроєкт стосується не релігії та заборони конкретних церков, а національної безпеки та оборони і духовної й культурної відокремленості України від Росії.
За словами нардепа, у фракції «Слуга народу» немає єдності щодо законпроєкту про обмеження діяльності окремих релігійних організацій, зважаючи на такий розподіл підтримки. Він говорить, що не спостерігав конкретних випадків підкупу депутатів, але припускає, що вони можуть існувати.
«Поведінка окремих народних депутатів є дивною у цій частині. У залі ходить інформація про гроші ексдепутата Новинського. Він наймає американських лобістів, зокрема Роберта Амстердама, лобіює через різних своїх людей у парламенті збивання цього законопроєкту. Тому я припускаю, що, можливо, «ходять» гроші, аби люди не голосували за нього».
Ведеться діалог стосовно пошуку компромісу по внесенню законопроєкту на розгляд в залі парламенту, каже Аліксійчук. За його словами, лист щодо підтримки законопроєкту зібрав 226 підписів, що відповідає більшості депутатів у парламенті.
«Крім того, є частина народних депутатів, яка голосує, на ставлячи підписи. На моє переконання, немає потреби набирати більше підписів, щоб прийняти законопроєкт. Врешті-решт, він повинен бути внесений у залу парламенту, і суспільство має побачити, хто боїться, хто не хоче, хто відмовляється голосувати за нього.
Законопроєкт повинен бути або прийнятий, або відхилений, але голосування в залі парламенту назавжди залишиться в архіві, й далі Служба безпеки України розбереться, хто з яких причин не голосував».