ФСБ активно вербує боржників — журналіст «Схем» про ризики мікрокредитних організацій

Журналісти проєкту «Схеми» від «Радіо Свобода» з’ясували, що чоловік та жінка, які володіють мікрокредитною організацією «Просто Позика», є громадянами Російської Федерації. Крім того, їхній син є депутатом «Єдиної Росії» в окупованому Криму. Це, зокрема, створює великий ризик передачі персональних даних людей країні-агресору. Як розповідає в етері Громадського радіо журналіст «Схем» Георгій Шабаєв, ФСБ користується подібною моделлю для вербування українців для виконання певних завдань.

«Ми з’ясували, що однією з мереж мікропозикових організацій, яка налічує 33 представництва по всій Україні, володіє подружжя громадян Російської Федерації з сином-депутатом «Єдиної Росії» в окупованому Криму. Вони володіють цими організаціями щонайменше з 2014 року. Пізніше бізнес розширювався, вносились додаткові кошти в капітал цих товариств».

За словами Шабаєва, Андрій та Наталія Манучарови, власники організації, отримали громадянство РФ у 2014 році в Криму, хоча в українських реєстрах цього не вказували. Пізніше вони працювали в Криму в окупаційних органах влади, таких як «Росморпорт» у Севастополі.

«Цей же Андрій Манучаров був задіяний і в українських портах. В 2003 році він працював в «Укрморпорті», був головою цього державного об’єднання, йому підпорядковувалось 19 морських портів. Але на тлі звинувачень у якихось фінансових махінаціях його звільнили з цієї посади і більше він на українську державну службу не повертався».

Як розповідає журналіст, одним з героїв розслідування став військовослужбовець Тарас Котов, який рік тому написав статтю про мікрокредит національної безпеки. У матеріалі йшлося, що якщо питання відсоткових ставок по мікрокредитах не буде врегульоване, то людей, які потрапляють у борги, можуть вербувати.

«Вони потребуватимуть грошей, щоб розрахуватися з мікрокредитними боргами, та шукатимуть заробіток. Якщо вони у відчаї, то не дуже розуміють, що роблять, і це може використати Федеральна служба безпеки, яка активно вербує таких людей. Зокрема, автору цього матеріалу спалила автівку сім’я, яка потрапила в цю мікрокредитну історію, на замовлення ФСБ», — розповідає Шабаєв.

За його словами, мікрокредитні організації часто встановлюють надзвичайно великі відсотки. Якщо людина берете 10 000 грн, то через місяць маєте повернути, скажімо, 16 000 грн. У разі несвоєчасного повернення коштів їй нараховують штрафи.

«В цьому є небезпека для фінансово неграмотних людей потрапити в борги. Якщо банк перед видачею кредиту просить надати інформацію про місце роботи й дохід, то в мікрокредитних організаціях достатньо надати скан паспорта, ідентифікаційний код, а все інше організація не перевіряє».

Журналіст розповідає, що за час повномасштабного вторгнення люди почали частіше звертатися до мікрокредитних організацій, і загальний борг теж зріс.

«Якщо дані про боржників є у власників організації, вони є громадянами РФ, їхній син — депутатом «Єдиної Росії» та підтримує вторгнення, то це просто база даних тих, кого можна завербувати для виконання тих чи інших завдань. Тому СБУ має перевірити такі організації на предмет того, наскільки там дотримуються нерозповсюдження персональних даних боржників».

З словами журналіста, певний час тому НБУ продовжив ліцензіцю цих мікрокредитних організацій, а на запит «Схем» відповів, що не мав інформації про російське громадянство власників.

«НБУ повідомив, що звернеться до СБУ, щоб перевірити, що власники цих мікрокредитних організацій дійсно є громадянами Росії. Наскільки мені відомо, вони вже це зробили. Якщо СБУ підтвердить інформацію про російські паспорти власників цих організацій, то НБУ зможе анулювати їхні ліцензії через подання неправдивої інформації», — пояснює Шабаєв.

Раніше журналіст розповів про розслідування, в ході якого російське громадянство виявили у Аріни Літвінової, судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва.