Варта НГУ біля Верховної Ради/Фото з відкритих джерел
Верховна Рада ратифікувала Римський статут — документ, який Україна підписала ще у січні 2020 року. «За» це рішення проголосував 381 народний депутат, «проти» — 1.
Міністр юстиції Денис Малюська, виступаючи у Верховній Раді, наголосив, що українські військові повинні бути захищені.
«Я розумію, що репутаційно-комунікаційно Римський статут прив’язали до того, що це послабить юридичний захист наших військових. Це не так і це не відповідає дійсності. У 2014 та 2015 роках ВРУ прийняла 2 постанови про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. На жаль, ці постанови були підготовлені без належного супроводу юристів-міжнародників. Вони призвели до того, що обмеження у вказаних постановах поширюються лише на злочини, вчинені РФ, її очільниками, «керівниками» так званих «ЛДНР» і не застосовуються щодо українських військових — не мають жодної юридичної сили.
Це призвело до того, що зараз МКС має повну юрисдикцію над українськими військовими. Українські військові не є захищеними з боку юрисдикції Міжнародного кримінального суду», — сказав Малюська перед голосуванням.
Денис Малюська також додав, що до ратифікації статуту Україна не мала впливу на роботу МКС.
Тим часом нардепка Лариса Білозір із депутатської групи «Довіра» наголосила, що ратифікація Римського статуту МКС є політичним та історичним кроками, які Україна повинна була зробити давно:
«Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році ми взяли на себе зобов’язання ратифікувати Римський статут. Чому затягувалася ратифікація цього статуту? Тривалий час існувала думка, і ми бачимо, що вона існує й досі, що ратифікація Римського статуту може відкрити шлях до притягнення до відповідальності українських військових. А Росія може заспамити країни-члени фейковими скаргами.
Однак реальність застосування МКС змінюється. Суд видав 6 ордерів на притягнення до відповідальності топових посадовців російського терористичного угрупування — від Путіна й Герасимова до Шойгу та Львової-Бєлової. Як бачимо до МКС йдуть лише топові справи, а вимагати Гааги для Путіна і Ко і одночасно відмовлятися від ратифікації Римського статуту, на основі якого існує МКС — це неприйнятно».
Лариса Білозір також нагадала про 7-річний термін відстрочки, які дають можливість підготуватися до роботи в МКС з одного боку, а з іншого — працювати у Міжнародному кримінальному суді вже сьогодні.
Серед тих, хто голосував проти — народний депутат від «Європейської Солідарності» Артур Герасимов. Він зауважив, що цей документ помічений як євроінтеграційний, однак вступ до ЄС передбачає великий перелік вимог, який має виконати Україна. І тут влада почала з самого кінця — Римського статуту, зауважив Герасимов.
«Це те, що ми можемо і навіть зобов’язані почекати до перемоги над Росією і до завершення перемовин до ЄС. Ратифікація цього документу створить можливості для зловживань з боку Росії, а також її явних та прихованих союзників. Вони створять безліч фейкових справ проти українських воїнів», — наголосив Герасимов.
Раніше президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправок до нього.
Як повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, що ухвалення цього законопроєкту дозволить Україні:
Нагадаємо, Україна підписала Римський статут у січні 2000 року.