Вплив посухи на врожаї олійних, зернових культур, а також садовини і городини.
Про це в ефірі Громадського радіо говорили з заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком.
«Якщо дивитися на те, що ми вже зібрали ранню зернову групу, то показники сягають більше 33 мільйонів тонн. Це і зернові, і частково олійні культури. Це непогані показники. Ми попередньо вийшли на минулорічні показники, зокрема по пшениці, в межах 22 мільйонів. І в цілому, якщо говорити, то результати не погані, а от ситуація з пізніми зерновими і олійними культурами, вона дещо гірша, а зокрема дуже гірша», — говорить експерт.
Така ситуація склалась через особливості погодних умов під час цвітіння культур. Наразі експерти прогнозують втрати більше 15% по всіх цих культурах. Також пан Денис зазначає, що прогнозовані втрати на кукурудзу цього року становитимуть 22-23 мільйони тонн, що на 9-10 мільйонів менше минулорічних показників. Краща ситуація із соняшником та соєю, які постраждали менше.
«Це великі об’єми втрат, звичайно, це буде відзначатися на експортних потенціалах та отриманні валютної виручки. Але в умовах війни і посухи, все ж таки, для продовольчої безпеки нічого не загрожує, тому що всерівно цього вражаю буде значно більше, ніж ми споживаємо в три рази. Відповідно більшою мірою будемо орієнтуватися, як буде складатися ситуація на зовнішньоекономічних ринках України», — пояснює Денис Марчук.
Меншу кількість врожаю очікують на картоплю. Це пов’язано з тим, що на домогосподарствах вирощується більше 92-94% тої пропозиції, яка з’являється на території України. Через погодні умови погіршилась врожайність та якість вирощеної картоплі. Це вплинуло на підвищення ціни на цей продукт порівняно з минулим роком. Однак, експерти кажуть, що врожаю вистачить на внутрішній ринок, а в разі нестачі Україна може використати імпорт.
Денис Марчук зазначає, що починаючи з жовтня Україна збільшить імпорт овочів.
«Тобто ми більше починаємо завозити томатів, огірків. І цей фактор буде відігравати не через те, що ми не можемо чи не хочемо вирощувати, а за рахунок здорожчання цієї продукції, вирощування, тому що не вистачає енергетики.
Закладати в собі вартість виробництва продукції за рахунок альтернативних генераторів, які дають світло. Ну, це надвеликі кошти, тоді ціна просто буде непосильною для українців. Звичайно, в цих умовах виникає конкуренція на ринку. Так турецькі томати, наприклад, значно конкурентніші.
Тепличні умови вирощування там цілий рік значно сприятливіші, їм не потрібно використовувати таку кількість світла. І в цих умовах ми дійсно переходимо на часткове заміщення імпортними продуктами», — пояснює експерт.
Також Україна імпортує екзотичну рибу та фрукти, такі як цитрусові та банани. Високі ціни на сезонні фрукти, що вирощуються в Україні, зумовлені окупацією провідних регіонів, які спеціалізуються на цих культурах.
«Багаторічні насадження — це не ті культури, які можна швидко замінити, як, наприклад, зробили з овочами. Коли по всій території України вже майже не вирощуються овочі, і пішла диверсифікація через тимчасову окупацію Херсонщини, то Південь, Центр, Західна Україна і Прикарпаття активно включилися у вирощування.
Вони зуміли задовольнити той попит, який існує всередині країни. З багаторічними насадженнями найважче, і, відповідно, це відображається також в показниках на ринку Україні», — пояснює пан Денис.
Нагадаємо, 23 травня торговий представник України і заступник міністра економіки Тарас Скачка заявив, що в Україні потенційний врожай олійних та зернових може досягнути рівня 73 мільйонів тон.
31 липня українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю і сказала, що очікують десь 71,8 мільйона тон, тобто майже мінус 3 мільйони тонн.