У Косово негативно сприйняли план нормалізації відносин між Белградом і Приштиною. Його запропонував президент Сербії Александар Вучич. При цьому в ЄС привітали такі дії сербського посадовця.
Про це в етері Громадського радіо повідомила кандидатка історичних наук, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич.
13 вересня в телевізійному зверненні до громадян Вучич презентував свій план нормалізації відносин між Сербією і Косово та «захисту сербів» у частково визнаній державі.
Катерина Шимкевич каже, що косовські медіа відразу повідомили, що такий план є неприйнятним.
«Там є пункти, які передбачають повернення косовських сербів до інституцій на півночі Косова, проведення виборів до місцевих органів влади, повернення сербських поліціянтів на північ Косова», — каже кандидатка історичних наук.
Читайте також: Чи повинна Україна визнати Косово
А прем’єр-міністр Косово Альбін Курті та президентка республіки висловилися про план вже у понеділок, 16 вересня. Вони заявили, що це більше гра на публіку від Вучича, ніж раціональне рішення для нормалізації відносин. Курті звинуватив президента Сербії в тому, що останній намагається вкотре грати з так званими сербськими виборцями на півночі Косова, і що на подібні пропозиції Косово ніколи не погодиться.
«Хоча варто відзначити, що від Європейського Союзу буквально в п’ятницю, а потім у понеділок були реакції про те, що це дуже гарний крок, дуже гарна пропозиція від Вучича. Що він нібито намагається зробити все, щоб нормалізувати відносини між Белградом і Приштиною», — каже Шимкевич.
Спікерка підкреслює, що Сербія говорить про нормалізацію відносин з Косовом, але ніколи й ні в яких формах не визнавала незалежність цієї республіки. І якщо говорити про свіжі пропозиції Вучича, то в них фін фактично говорить про відкат до ситуації 1992 року.
«Якщо говорити про 1992 рік, то Вучич натякає, що Косово має повернутись до статусу автономної провінції Косова і Метохії, як це записано в конституції Сербії. Тобто це південна провінція Сербії. І так в них проходить по конституційних документах — Косово і Метохія є частиною Сербії. Тобто якраз це мається на увазі», — розповідає Шимкевич.
Нагадаємо, влітку 2023 року відбулося загострення між Косовим та Сербією, що було продовженням попереднього конфлікту.
Як повідомлялося, у Косові виникли зіткнення між місцевою поліцією та учасниками акцій, які протестують проти приходу до влади мерів — етнічних албанців у районах проживання сербського населення. Також повідомлялося про 25 миротворців НАТО, які постраждали під час зіткнень із протестувальниками у Косові.
Ще влітку 2022 року експерт у сфері розбудови миру Андрій Кришталь наголошував на тому, що Косово і Сербія не зацікавлені в ескалації.