ІЛЮСТРАТИВНЕ ФОТО
З листопада регулятор енергоринку пропонує встановити підвищені граничні ціни на електрику. Для чого це потрібно і як відб’ється на споживачах — пояснив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, в етері Громадського радіо.
«Це процес, постійний процес зміни прайс-кепів. Дійсно, слід давно вже було відмовитися від постійного перегляду прайс-кепу, тому що це регуляторна політика, якої немає ніде у Європі. Європейська політика регулювання цінами — це використання таких тонких механізмів, коли регулятор стежить за тим, щоб ніхто не зложивав на ринку. Якщо такі зливживання відбуваються, тоді виписуються відповідні штрафи, але це робиться без ніяких прайс-кепів. У Європі вони умовні. Їхні прайс-кепи перебувають на високому рівні, понад 3000 €/кВт-год. Практично ніколи таких цін не досягається. У нас же прайс-кепи виконують роль адміністративного регулювання», — наголосив фахівець.
Він нагадав, що прайс-кеп — це гранична ціна:
«Якщо підвищили ціну з 5600 грн/кВт-год до 6900 грн/кВт-год (з 11:00 до 17:00), це не значить, що ціна буде 6900 грн/кВт-год усі ці години. Це значить, що вона не має перевищити цю граничну ціну й може бути меншою».
За словами Омельченка, в уряді, у НКРЕКП «люблять встановлювати обмеження, які хтось повинен потім долати не за безплатно»:
«У нас встановлені прайс-кепи, які весь час міняються. Ми ніяк не можемо перейти до європейської моделі ринку, через що в нас і не йдуть інвестиції. Тут проблема не тільки в прайс-кепах, а й у так званій системі постачальника спеціальних обов’язків. Це коли «Укргідроенерго», «Енергоатом» покривають різниці в цінах через ГарПок (ДП «Гарантований покупець» — ред.). Тобто дуже непрозора система. Ніхто не розуміє, куди ці гроші йдуть».
На запитання, чи відіб’ється підвищення граничних цін на електрику на споживачах, Омельченко відповів так:
«Ми ж живемо не в радянській економіці зараз, але застрягли в переході між нею та європейською економікою. Ніяк не можемо подолати бар’єр, а це давно потрібно робити. Як відобразяться ціни? Безумовно, ціни міняються в ринковій економіці постійно: то знижуються, то підвищуються. Але ми знаємо, який рівень життя в країнах Європейського Союзу і який — у нас. Тобто ми постійно стримували ціни й у нас нічого не розвивалося. У той час, як у країнахі з ринковою економікою ціни весь час змінюються. Це не лише у Європі, а в США, у Великобританії, Японії, Китаї, де теж вже превалює ринкова економіка. А ми весь час граємося з прайс-кепами, адміністративним регулюванням цін, але від того рівень життя й конкурентодатності нашої економіки не підвищується».