Фото: Укрінформ
В Україні буде реформа МСЕК. Міністерство охорони здоров’я вже розробило відповідний законопроєкт і почало консультації з громадськістю.
Розроблений законопроєкт вносить зміни до 27 законів та кодексів. Реформа МСЕК, зокрема, передбачає навіть зміну назви експертизи. Замість медико-соціальної експертизи буде новий процес — оцінювання повсякденного функціонування людини, пояснили в міністерстві.
Сам процес медико-соціальної експертизи також хочуть змінити. Зокрема, під час розробки пакета змін було запропоновано перенести експертизу в кластерні й надкластерні лікарні, що забезпечить доступність проходження для людини та поліпшить кадровий компонент комісій.
«Особливу увагу приділено цифровізації МСЕК при проходженні експертизи. Обов’язковість використання ЕСОЗ [електронної системи охорони здоров’я] для прийняття рішень — один з антикорупційних запобіжників. Це дозволить зробити процес прозорішим і таким, що базується на вже наявних історичних медичних даних», — зазначають у МОЗ.
Загалом реформа МСЕК передбачає такі зміни:
«Зміни не стосуватимуться статусу особи з інвалідністю з визначенням відповідної групи (процес встановлення інвалідності здійснюватиметься комісіями паралельно з проведенням нової експертизи), не змінюють соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та процес проведення медико-соціальної експертизи для дітей», — додали в МОЗ.
Міністерство охорони здоров’я отримало понад 3 тисячі скарг на роботу медико-соціальних експертних комісій. Про це в етері телемарафону розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
«Ми маємо десь понад 3 тисячі скарг на роботу МСЕК, ми їх ранжуємо і одразу в ті ж МСЕКи направляємо перевірки для того, щоб подивитися, чи скарги підтверджуються чи ні», — повідомив урядовець.
Він закликав громадян телефонувати на гарячі лінії при виявленні порушень в роботі МСЕК.
«По Хмельницькій, наприклад, МСЕК відразу за результатами скарг було направлена перевірка і було інформування голови обласної адміністрації, щоб працювали з центральним обласним МСЕКом, бо ми бачимо, там були проблеми. От пропрацювали, результат всі бачили минулого тижня», — додав міністр.
За останні дні стало відомо про кілька випадків затримань керівників МСЕК та участь очільників та працівників комісій у допомозі військовозобов’язаним ухилятися від служби. Найгучніший випадок стався 4 жовтня, коли ДБР викрило керівницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу та її сина Олександра на незаконному збагаченні. Під час проведення обшуків Тетяна Крупа намагалась позбутися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з пів мільйоном доларів США.
Тетяна Крупа також є депутаткою Хмельницької облради від партії «Слуга народу», а її син очолює обласне управління Пенсійного фонду.
Під час обшуків у жінки знайшли 6 млн доларів готівкою. Водночас уся родина голови Хмельницької МСЕК — держслужбовці, які ніколи не мали бізнесу. Правоохоронці підозрюють Крупу в тому, що вона допомагала чоловікам призовного віку ухилятися від служби.
7 жовтня суд арештував Тетяну Крупу з правом вийти під заставу в сумі 500 млн грн.
На тлі цього скандалу на Хмельниччині перевірять роботу всіх МСЕК.
Невдовзі про подібні випадки надійшла інформація з Київщини, Харкова та Рівного.