Фото: Фонд енергоефективності
Як говорить Тетяна Бойко, якщо мешканці багатоквартирного будинку хочуть його модернізувати й підвищити енергонезалежність свого житла, їм важливо мати ОСББ. Кооридинаторка пояснює, що більшість програм працюють саме з такою формою організації. Крім того, співмешканці мають вміти домовлятися між собою та послідовно рухатися за спільно ухваленим планом дій.
«Другий важливий аспект — це позиція органу місцевого самоврядування. Там, де міста працювали довго і системно, ми бачимо в рази кращу ситуацію. Наприклад, Житомир, він комплексно працює для системи теплопостачання. Уже понад 20 років там є енергетичний план, стратегія, місто вкладає гроші в систему теплопостачання, її модернізацію», — розповідає координаторка програм.
За її словами, система у Житомирі налаштована таким чином, що Теплокомуненерго зацікавлене у тому, щоб будинки мали індивідуальні теплові пункти й економніше споживали енергію.
Тетяна Бойко говорить, що позитивні приклади реалізації проєктів у сфері енергозабезпечення та децентралізованої генерації демонструють Черкаси, Нововолинськ, Звягель, Новояворівськ, Долина. Раніше високий рівень енергоефективності мали міста на Сході України, наприклад Краматорськ, але в умовах бойових дій зберігати такі показники неможливо.
Основним джерелом підтримки проєктів модернізації будинків є Фонд енергоефективності, каже координаторка. Він має три програми, основна з яких — «Енергодім». Це базова програма, спрямована на термомодернізацію будинку. У її межах надається грант, що покриває 50-70% витрат на проєкт.
Проблема полягає у тому, що мешканцям, як правило, складно знайти решту коштів, оскільки йдеться про доволі великі суми, каже Тетяна Бойко. Це питання можна вирішити за допомогою місцевих програм або Фонду декарбонізації:
«Ми можемо звернутися до Фонду декарбонізації, взяти кредит на перший внесок під 7%. У фонду є доволі багато коштів, але вони орієнтуються передусім на бізнес. Але ОСББ та управителів будинків вони теж розглядають. Це мало б працювати таким чином, що ОСББ чи управитель ідуть у Фонд енергоефективності, отримують попереднє рішення, після чого беруть кредит у Фонді декарбонізації».
Крім ОСББ, у процесі модернізації також мали б брати участь управителі — організації, яким співвласники доручають керувати будинком, говорить Тетяна Бойко. За її словами, у Києві цей інструмент розвинений гірше, ніж у багатьох інших містах України.
«Але управителі мали б стати разом з ОСББ агентами змін, ініціювати розмови зі співвласниками, адже ми нікуди не дінемося від спільного ухвалення рішень. Ми розуміємо, що мешканці перших поверхів будуть незацікавлені в тому, щоб робити щось, пов’язане з ліфтами чи горищами, так само, як тих, хто живе на дев’ятому поверсі, не цікавить підвал. Тому тут якраз мистецтво в тому, щоб ухвалити спільне рішення», — говорить координаторка.
Другий крок — це знайти енергоаудитора, який скаже, що варто вдосконалити у цьому будинку. Залежно від обставин, раціональнішими можуть виявитися різні рішення та інструменти. Тож енергоаудит допоможе з’ясувати, які заходи та в якій послідовності будуть найбільш ефективними для конкретного будинку. Далі потрібно готувати пакет та звертатися до фондів або міських програм за фінансуванням.
Тетяна Бойко зазначає, що сьогодні в Україні програмами модернізації частіше користуються не ті будинки, які найбільше цього потребують:
«Мінімальних стандартів енергоефективності від нас вимагає європейська директива, тому ми будемо змушені до них прагнути. Через це державну підтримку потрібно надавати найгіршим будинкам. Бо зараз у нас політика підтримувати кращих, і за це критикують Київ. Адже початковий внесок мають багатші».
Наприклад, у Фонду енергоефективності також є програма «ГрінДІМ», але для того, щоб отримати грант на встановлення сонячних панелей, потрібно, щоб будинок був уже термомодернізований. Відповідно, першими цим можуть скористатися заможні мешканці нового будинку, пояснює Тетяна Бойко. Тому, за її словами, така політика на ширшому рівні є не дуже ефективною та раціональною.
Через це важливо передусім працювати зі старими немодернізованими будинками, адже там зміни дадуть помітніші результати. Наприклад, встановлення індивідувального теплового пункту забезпечить економію близько 25%, а комплексна модернізація — 40-50%.
За словами Тетяни Бойко, згідно із євродирективами, зразковими мають бути будівлі, що перебувають у державній власності. На практиці це відбувається в окремих громадах. При цьому, Фонд енергоефективності надає підтримку лише багатоквартирним житловим будинкам, тоді як Фонд декарбонізації може працювати і з муніципальними будівлями.
«По факту, те, що наразі є, зроблено у громадах за кошти донорів. Для ОСББ таких донорських програм мало, адже той же Фонд енергоефективності — це спільний проєкт держави і міжнародних донорів. Тоді як для муніципальних будівель таких проєктів є значно більше. Вони не такі сталі, але можливостей за різними грантами, співфінансуваннями, пільговими кредитами у муніципалітетів є набагато більше. Тому далі це вже залежить від організаційної спроможності органу місцевого самоврядування», — говорить Тетяна Бойко.
В Україні є Стратегія термомодернізації будівель до 2050 року. Згідно з нею, до 2027-го всі державні будівлі мають бути модернізовані. Є й стандарти будівель з близьким до нульового рівнем енергоспоживання, а також альбом рішень, як споруджувати такі будівлі.
«Тобто всі інструменти для того, щоб робити це класно, у нас на сьогодні є. Питання в тому, щоб на рівні державних програм змінити пріоритет з кращих будівель на гірші — у контексті і державних, і приватних. Про індивідуально житло зараз взагалі забули, у нього немає інструментів. Також потрібно, щоб усі були спроможні адмініструвати ці кошти, а для цього потрібна система консультантів та популяризація цієї теми загалом», — каже Тетяна Бойко.
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі