
Як забезпечити стабільне опалення за відсутності газу та світла
Як теплові котли допомагають забезпечити стабільне опалення? Завдяки чому підвищується ефективність їх використання? Чи розвивається ця галузь в Україні? Про це розповідає Едуард Пастушенко, голова правління Асоціації теплових насосів України.

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Чи відбувається розвиток галузі теплових насосів в Україні?
Едуард Пастушенко говорить, що теплові насоси — не нова технологія, яка залишається актуальною та активно вживаною для опалення і сьогодні. Тепловий насос дозволяє збирати енергію з повітря, ґрунту, води, тобто низькопотенційних джерел теплової енергії, і передавати тепло споживачам через відповідні носії, пояснює голова правління асоціації.
За його словами, електрокотли чи калорифери конвертують електроенергію в теплову у співвідношенні один до одного. Тоді як тепловий насос працює у три-чотири рази ефективніше, тобто дає більше тепла з аналогічної кількості енергії і потребує менше додаткових витрат електроенергії.
За останні 20 років ситуація на українському ринку теплових насосів та ставлення до нього суттєво змінилися, говорить Едуард Пастушенко:
«На початку нашої роботи можна було написати в пошуковику українською «теплові насоси» і побачити два-три сайти, на яких нічого не було. Тому ми були змушені набувати досвіду від німецьких, шведських та інших іноземних колег. Натомість сьогодні більшість знає, що це таке, українці розуміють, що якщо їм щось потрібно, то варто вивчити, як це працює».
Сьогодні багато компаній працюють у цій галузі в Україні, говорить голова правління асоціації. Тим не менш, є й чинники, що уповільнюють цей розвиток. Наприклад, частина організацій, які працювали в цій сфері, зникли під час економічної кризи 2008-2009 років. Зараз же розвитку галузі в Україні перешкоджає політика дотування та її неринковий характер.
«Коли є ринкові механізми, то енергозберігаюче обладнання доволі непогано вписується в цю нішу, бо у нас є споживачі, які економлять ресурси. Але коли вартість електроенергії підвищилася у три рази а ціна газу не змінилася, то ми маємо ситуацію, що споживачеві приблизно так само вигідно опалюватися газом, як тепловим насосом, що не сприяє розповсюдженню цієї технології», — говорить Едуард Пастушенко.
Читайте також: «У 2022-му 70% вітряків опинилися в окупації»: як розвивається відновлювальна енергетика України
Як теплові насоси можна використовувати у житлових будинках?
Теплові насоси можуть бути встановлені для забезпечення як окремих квартир, так і багатоповерхових будинків:
- Для конкретної квартири можна встановити тепловий насос повітря-вода, тобто такий, у якому джерелом енергії слугує повітря. Для цього потрібна автономна система, що живиться від теплового насоса. Тим не менш, чим нижчою є температура повітря на вулиці, тим меншою буде ефективність роботи теплового насоса. Скажімо, за температури -15 градусів, конвертація енергії в тепло знизиться до співвідношення один до півтора, а максимальна температура теплоносія знизиться до близько 40 градусів.
- Теплові насоси великої потужності можуть використовуватися для забезпечення всієї багатоповерхівки. Найкраще їх встановлювати ще під час будівництва будинку, і такі проєкти зараз реалізують. Тут використовують геотермальний тепловий насос, який бере енергію від ґрунту. Це може у кілька разів зменшити вартість опалення та гарячої води для споживачів.

Можливість запровадження таких технологій — перевага новобудов, порівняно із вже наявною житловою інфраструктурою. Тому важливо використовувати теплові насоси у нових проєктах якомога активніше, стверджує Едуард Пастушенко.
«Але для того, щоб це стало базою, потрібно пройти дуже великий шлях. Над цим працює наша асоціація, інформуючи як населення, так і рітейлерів, щоб поступово накопичувалася інформація та відбувався рух у правильному напрямку», — говорить голова правління асоціації.
Читайте також: Чи допоможе розподілена енергетика уникнути відключень світла
Чому державі потрібно запроваджувати механізми на підтримку галузі?
Наразі використання теплових насосів в Україні — передусім ініціатива бізнесів. Едуард Пастушенко говорить, що в умовах мирного життя держава повинна буде запровадити дієві ринкові механізми, що сприятимуть розвитку галузі теплових насосів. У Європі ці механізми працюють завдяки високій ринковій ціні на газ. Тому, наприклад, у Швеції понад 90% опалення приватних будинків відбувається саме за допомогою теплових насосів, говорить голова правління асоціації.
«Зараз у частині країн, наприклад, Німеччині, є регулятивні норми, які зобов’язують тебе встановлювати тепловий насос і сонячні панелі під час спорудження нового будинку. Якби у нас були механізми, що спонукали б людей модернізувати вже існуючі активи, то це було б значно краще з точки зору окупності та автономії. Це питання виживання, скажімо, великих міст, якщо не стане газу та електроенергії», — говорить Едуард Пастушенко.
Крім того, за його словами, більш масове запровадження теплових насосів зменшуватиме і їхню собівартість. Відповідно, скорочуватимуться й витрати кінцевих споживачів.
Читайте також: Хто і як фінансує зелену відбудову України
Від чого залежить вартість теплового насосу, та чи реально його придбати звичайній родині?
Едуард Пастушенко розповідає, що наразі на українському ринку переважають теплові насоси китайського виробництва. З одного боку, вони дешевші, порівняно з європейськими. З іншого — це підтримка недружньої до України держави та використання менш якісної продукції, зауважує голова правління асоціації:
«У Китаї є серйозні рішення, що коштуватимуть на рівні з європейськими аналогами, але їх сюди не везуть. Сюди їде дешевше обладнання, відповідно, термін його служби буде зовсім іншим».
Вартість теплового насоса для окремої квартири залежатиме від її площі, якості утеплення, температур, при яких планується використовувати обладнання. Крім самого теплового насоса, у квартирі потрібно буде встановити буферну ємність, що накопичуватиме тепло, і циркуляційні насоси, що прокачуватимуть його через систему опалення. Тому варто звертатися до вже досвідчених компаній на цьому ринку, радить голова правління асоціації.
На його думку, вартість встановлення теплового насосу — посильна для середньостатистичної української родини. В той же час, Едуард Пастушенко зауважує, що велику користь принесли б державні програми фінансування чи компенсації, які б сприяли активному встановленню такого обладнання. Крім того, для країни це б забезпечило серйозну економію на споживанні енергоносіїв та зменшення навантаження на електромережі.

Які є позитивні приклади використання теплових насосів в Україні?
Едуард Пастушенко розповідає, що багато теплових насосів було встановлено у Покровську, Краматорську на Донеччині, Щасті на Луганщині. Там ці технології успішно розвивалися, але майбутнє їх виявилося болючим.
Серед позитивних прикладів — тепловий насос у дитсадку в місті Звягель. Він живиться від раніше встановленої сонячної станції та забезпечує, зокрема, басейн у приміщенні дитсадка.
«Це треба брати до уваги. Є інструменти, де теплові насоси працюють добре, наприклад, якщо йдеться про низькотемпературних споживачів. До них належить і басейн: щоб нагріти воду до 30 градусів, достатньо температури теплоносія 35-40 градусів. У тому ж садочку тепловий насос забезпечує теплу підлогу, що запрацювала до початку опалення», — каже Едуард Пастушенко.
Він також наголошує, що великі підприємства — від фабрик до ТЕС — генерують і викидають велику кількість тепла, зумовлюючи теплове забруднення. Натомість теплові насоси забирають частину теплової енергії з ґрунту чи повітря, певним чином балансуючи ситуацію.
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: [email protected]
- Base by Mono
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


