Хто і як фінансує зелену відбудову України

Чи фінансує Ukraine Facility зелену відбудову?

Зелена відбудова — це відхід від традиційних шкідливих практик на користь нових шляхів, корисних для довкілля й людей, створення системи, яка покращить життя майбутніх поколінь, говорить Дмитро Сич.

Існують міжнародні ініціативи, що підтримують українську економіку, зокрема зелену відбудову. Ukraine Facility — програма Європейського Союзу, що передбачає надання Україні 50 млрд євро протягом чотирьох років за умови успішного виконання 150 індикаторів. Це унікальна практика для ЄС та велика можливість для України, зазначає співробітник DiXi Group. Ця програма суттєво підтримує український бюджет і дозволяє розвивати економіку й бізнес-проєкти. У контексті відновлення України екологічний чинник не є першочерговим, але враховується й він. Норми Ukraine Facility regulation передбачають, що 20% наданої Україні допомоги мають бути інвестовані в питання зміни клімату, охорони довкілля, екології, водних ресурсів тощо.

«Щоправда, там використана доволі хитра дефініція, що потрібно спрямувати 20% настільки, наскільки це можливо в країні, що відновлюється після війни або перебуває зараз у війні», — зауважує Дмитро Сич.

За його словами, вже є приклади залучення коштів Ukraine Facility, а також використання допомоги приватних інвесторів для зелених проєктів.

Читайте також: Чи можлива зелена відбудова в Україні сьогодні

Об’єднання міністерств — загроза чи підвищення ефективності?

Цьогоріч Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів ліквідували, а його функції поклали на Міністерство економіки. Попри критику такого рішення з боку багатьох громадських організацій, Дмитро Сич вважає, що воно може дати й позитивні результати.

«Наша організація працює в Міністерстві економіки, ми маємо компетенції у сфері клімату й довкілля, і тепер будемо разом координуватися під одним дахом. Нам здається, що це перевага, тому що часто ці питання йдуть паралельно, й там потрібна серйозна координація. З іншого боку, багато хто переймається, що це буде не фокусом», — говорить він.

Дмитро Сич вважає, що такі зміни також принесуть переваги з точки зору залучення фінансування й комунікації на цю тему. Він стверджує, що український уряд, так чи інакше, не зможе нехтувати питаннями екології, оскільки вони є принципово важливими для нашого головного донора — Євросоюзу.

Читайте також: Євроінтеграція, комфорт, безпека — навіщо нам зелена відбудова?

На що спрямована реформа управління публічними закупівлями?

В Україні триває реформа управління публічними інвестиціями. Тепер усі видатки з бюджету, спрямовані на розвиток державних послуг — від лікарень до проєктів центральних органів влади, — мають проходити через нову систему відбору. Якщо раніше фінансування виділялося для певних сфер діяльності, а подальшу долю коштів вирішувало профільне міністерство чи громада, то тепер запроваджено уніфікований підхід для кожного окремого проєкту.

«Single project pipeline» — це перелік найбільш пріоритетних для держави проєктів, який затверджується щороку. Останній ми затвердили на початку цього місяця. Там були як минулорічні, так і нові проєкти, додані центральними органами влади, а пізніше їх внесуть ще й громади», — розповідає Дмитро Сич.

Single project pipeline має п’ять великих кластерів, за якими потрібно розглядати інвестиційний проєкт:

1. Стратегічний
2. Економічний
3. Комерційний
4. Фінансовий
5. Менеджмент

Як пояснює Дмитро Сич, економічний кластер, сереж іншого, містить питання захисту довкілля. Міністерство економіки запровадило ці підходи лише близько місяця тому, тож вони ще не працюють повною мірою.

Як відбуватиметься вдосконалення та фінансування проєктів?

Створено платформу Dream, через яку проходять усі публічні інвестиції. Вона містить опитувальники, а також пояснення, як проводити аналіз, на які аспекти в діяльності проєкту варто звертати увагу.

«Ми очікуємо, що наступний цикл подачі проєктів пройде більш зрозуміло для громад, і вони вностимуть свої пропозиції відповідно до європейської практики й вимог українського уряду. На ближчий рік заплановано багато заходів для підвищення спроможності громад: тренінгів, курсів, презентацій», — каже Дмитро Сич.

Він зауважує, що Україна вже має приклади громад, які успішно співпрацювали з міжнародними фінансовими організаціями раніше й спиралися на європейські екологічні стандарти:

«Фактично кожна програма фінансування з ЄС чи Світового банку містить вимоги щодо збереження довкілля, врахування декарбонізації. У нас вже були кейси громад, які успішно з цим працювали — навіть на більш зрілому й складному рівні, ніж це буде вимагати реформа публічних інвестицій. Але для більшості це буде новий виклик».

Питання екології та зеленої відбудови інтегровані в опитувальники Dream. Крім того, вони сформульовані з урахуванням подальших вимог Євросоюзу. Як пояснює співробітник DiXi Group, спершу необхідно проаналізувати майбутній проєкт і діяльність, що запланована в його межах. Зокрема, важливо розглянути два питання:

• який внесок робить проєкт в екологічні цілі
• якої шкоди може завдати проєкт

Дмитро Сич зауважує, що, згідно з нормами ЄС, не допускається ситуація, коли проєкт суттєво сприяє одній меті, але шкодить іншій. У такому разі, він не вважається зеленим.

«Наприклад, якщо ми будуємо вітрову електростанцію, це перевага для декарбонізації, тобто пом’якшення наслідків зміни клімату. Але вітроелектростанція, побудована в Карпатах, не буде зеленою, тому що це будівництво, вирубка лісів у природоохоронній зоні», — пояснює співробітник DiXi Group.

Він зауважує, що екологічні чинники потрібно враховувати, оскільки міжнародні інвестори не бажають підтримувати проєкти, які шкодять довкіллю. Відповідно, завдяки такому оцінюванню, автори проєкту можуть виявити його недоліки й виправити їх, аби залучити підтримку.

Закордонний інвестор може піти різними шляхами: комунікувати безпосередньо з громадою або через міністерства, державу, банки-парів. За словами Дмитра Сича, найбільші корупційні ризики виникають, коли проєкт фінансується через органи влади або громади.

Читайте також: У разі дефіциту вітряна електростанція на Миколаївщині допоможе Україні зберегти енергетичний баланс — Омельченко

Тим не менш, якщо кошти виділені не на напрямок діяльності, а на конкретний проєкт і ресурси, необхідні для його реалізації, то використати ці гроші не за призначенням доволі складно, говорить Дмитро Сич. За його словами, європейські донори слідкують за використанням коштів, проводять аудити.

В інших сценаріях залучаються стандартні для України антикорупційні інструменти, зокрема система Prozorro. Щоправда, в цьому випадку не враховується екологічний складник, або ж його буває складно перевірити.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono