Фото: pixabay.com
Борги українців по податках складають близько 160 млрд грн. Окрім того, держава втрачає 350-500 млрд грн через функціонування тіньових ринків, але не збирає кошти з них.
Про це в етері Громадського радіо розповів фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба.
Експерт каже, що система оподаткування в країні працює неефективно. Так, податкові борги складають близько 160 млрд грн. Але річ у тім, що громадяни не завжди знають про свої борги. Раніше вони могли дізнатися, чи є в них борг, на сайті Державної податкової служби — це була відкрита інформація. Зараз про борги можна дізнатися в електронному кабінеті платника податків, але не всі знають, як отримати о нього доступ. Але, каже фахівець, коли люди отримують повідомлення про заборгованість, то близько 30% сплачують її в той самий день.
«Законопроєкт про підвищення податків є важливим. Тому що ми розуміємо, що від фінансування залежить, чи будуть наші військові мати форму, необхідне обладнання, паливо, зброю. Але, з іншого боку, бізнес також ставить питання того, що у держави велика “тінь” — тіньовий ринок зарплат, алкоголю, цигарок. Але держава не забирає кошти з тіньового ринку, а вона підвищує податки», — каже Лаба.
Фахівець наводить порівняння. Так, за недавнім дослідженням, через тіньові схеми держава втрачає від 350 до 500 млрд грн. А завдяки підвищенню податків Україна у 2025 році отримає близько 126 млрд грн, у тому числі 7 млрд від ФОПів.
«Тобто бізнес й експерти кажуть, що держава має рухатись паралельно, одночасно ефективно сама працювати (з тіньовими ринками — ред.). Коли держава ефективно працює, тоді й бізнес готовий платити більше податків», — розповідає Лаба.
Читайте також: Оподаткування заднім числом не буде — економіст про збільшення податків
Нагадаємо, 15 жовтня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав закон, що передбачає збільшення податків. Документ відправили на підпис президенту Володимиру Зеленському.
Раніше депутати Верховної Ради проголосували за підвищення податків. Законопроєкт в цілому підтримали 247 обранців.
Так, законопроєкт №11416-д передбачає, зокрема:
Крім того, головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт про підвищення податків №11416-д, яким підвищуються ставки військового збору та деяких інших податків. Після аналізу парламентські юристи дійшли висновку, що окремі норми цього законопроєкту не відповідають Конституції України.
По-перше, запропоноване законопроєктом запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.
По-друге, вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
По-третє, низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.
«Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед — до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку», — зазначає Головне юридичне управління Ради, посилаючись на висновки Конституційного суду.
Також юристи парламенту розкритикували законопроєкт про підвищення податків за те, що деякі його положення застосовуватимуться ретроспективно. Зокрема, це стосується підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, буде застосовуватися з 1 жовтня 2024 року. Така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії у часі. Крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Ще юристи вказують, що законопроєкт про підвищення податків запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб. Хоча у Податковому кодексі передбачаються винятки щодо нарахування військового збору з доходів тих, хто бере участь у бойових діях з агресором.
Ще одна норма, яку розкритикувало Головне юридичне управління — зміни до розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов’язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% — 1400 грн з гектара. На думку юристів, такі зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.
Крім того, законопроєкт №11416-д містить доручення Кабінету міністрів внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів з сільськогосподарських земель. Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.