Голова ВР підписав закон про збільшення податків

Раніше депутати Верховної Ради проголосували за підвищення податків. Законопроєкт в цілому підтримали 247 обранців.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Так, законопроєкт №11416-д передбачає, зокрема:

• підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% (виняток — військові, для них збір залишиться на рівні 1,5%);
• встановлення військового збору розміром 1% від доходу для ФОП 3 групи;
• встановлення військового збору для ФОП-платників єдиного податку 1, 2 та 4 груп на рівні 10% мінімальної зарплати;
• встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ на рівні 25%;
• щомісячне подання звітності ПДФО (для економічного бронювання);
• 50% податок на прибуток банків в 2024 році.

Крім того, головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт про підвищення податків №11416-д, яким підвищуються ставки військового збору та деяких інших податків. Після аналізу парламентські юристи дійшли висновку, що окремі норми цього законопроєкту не відповідають Конституції України.

Законопроєкт про підвищення податків: які з ним проблеми

По-перше, запропоноване законопроєктом запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.

По-друге, вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.

По-третє, низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.

«Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед — до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку», — зазначає Головне юридичне управління Ради, посилаючись на висновки Конституційного суду.

Також юристи парламенту розкритикували законопроєкт про підвищення податків за те, що деякі його положення застосовуватимуться ретроспективно. Зокрема, це стосується підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, буде застосовуватися з 1 жовтня 2024 року. Така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії у часі. Крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Ще юристи вказують, що законопроєкт про підвищення податків запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб. Хоча у Податковому кодексі передбачаються винятки щодо нарахування військового збору з доходів тих, хто бере участь у бойових діях з агресором.

Ще одна норма, яку розкритикувало Головне юридичне управління — зміни до розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов’язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% — 1400 грн з гектара. На думку юристів, такі зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.

Крім того, законопроєкт №11416-д містить доручення Кабінету міністрів внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів з сільськогосподарських земель. Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.