Скриншот відео засідання ВРУ 7 листопада 2023 р./Фото: ЧЕСНО
Народні депутати від забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя», які розділилися на дві депутатські групи, дедалі частіше голосують за важливі для влади закони. Хоча до заборони ОПЗЖ вони переважно голосували проти.
Про це свідчить аналіз їхньої діяльності, який провів рух ЧЕСНО.
До повномасштабного вторгнення ОПЗЖ мала найнижчий рівень участі в голосуваннях. Але після заборони діяльності партії на території України у 2022 році ситуація змінилась.
Після заборони ОПЗЖ народні депутати, що входили до неї, майже одразу утворили депутатські групи «Платформа за життя та мир» і «Відновлення України». Вони почали систематично голосувати «за». Перша депутатська група має середній відсоток голосувань «за» 40%, а друга — 45%. Тоді як ОПЗЖ свого часу голосувала «за» лише у 29% випадків.
На думку аналітиків руху ЧЕСНО, причиною голосувань в унісон з більшістю може бути страх нардепів отримати судові провадження, або бажання демонструвати свою потрібність та залишитись у політичній системі й надалі.
ЧЕСНО нагадує, що керівна партія «Слуга народу» досі формально має 233 нардепи у фракції, які можуть забезпечити самостійне ухвалення рішень. Але оскільки 100% присутності членів фракції немає, то «слуги» усе частіше заручаються підтримкою колишніх членів забороненої «Опозиційної платформи — За життя».
Загалом було 861 голосування, яке б не набрало 226 голосів «за» без участі нардепів від партії, яку заборонили через проросійську позицію. Серед таких, зокрема, голосування за постанову про деякі питання висвітлення роботи Верховної Ради 9 скликання в умовах дії воєнного стану. Вона набрала 226 «за», з яких 14 вирішальних голосів дали саме колишні члени ОПЗЖ. Підтримана ініціатива дозволила припинити пряму трансляцію засідань ВР на телеканалі «Рада» з міркувань безпеки.
Також члени «Відновлення України» та «Платформи за життя та мир» дали 20 з загалом 228 голосів за скандальний містобудівний законопроєкт №5655. Його авторкою була голова партії «Слуга народу» Олени Шуляк. Зазначимо, що попри ухвалення закону він так і не набув чинності — президент не підписав його через обурення громадськості.
Крім того, ці нардепи дали критично важливі голоси за ухвалення рішення про новий відбір суддів до КСУ, щодо якого Єврокомісія наполягала на врахуванні усіх рекомендацій Венеційської комісії.
Рух ЧЕСНО також зазначив, що опозиційні «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос» частіше натискали «проти». Але після 24 лютого 2022 року ця тенденція змінилась. Нардепи від цих політичних сил стали частіше утримуватись чи не голосувати.
Читайте також: Представники забороненої ОПЗЖ говорять у парламенті «Слава Україні!» і підтримують ініціативи «Слуг народу» — аналітикиня