Потрібні харчі, теплі речі, посуд та побутова техніка. Зростає кількість людей, які звертаються в хаб «Єднання» в Кропивницькому. Там приймають людей із Покровського району, а також Бахмутської, Вугледарської та Костянтинівської громад.
Скільки на Кіровоградщині переселенців з Донеччини та які їхні потреби — дізнавалися журналісти Громадського радіо.
У приміщенні «соціального гардероба» зустрічаємо пані Тамару. Їй 70. У Кропивницький вони з донькою та онучкою приїхали з Костянтинівки. Жінка родом з Маловисківського району. Тож вирішила шукати прихистку на малій батьківщині.
«Ось внучці 8 років, хочу вибрати щось їй одягнути тепленьке. Поруч бомбили, я не витримала такого. Дуже страшно було. Вже сказали, що нема моєї хати, нема, вже розбита. Там у нас ще в селі живуть люди, але старенькі вже, які вже не можуть (виїхати — ред.). І не можуть, і ні за що».
Читайте також: «Психологічна реабілітація — це надважливо»: як ветеранам та вразливим групам допомагає хаб в Олександрії
Пані Людмила — з Авдіївки. На Кіровоградщині раніше не бувала. Приїхала в чому стояла — все майно родини згоріло.
Каже, потребують буквально всього. Цього разу прийшла за крупами. У день видачі за харчами у центр приходять по чотири сотні людей.
«Сусіди перші приїхали, потім сказали, що тут добре і тихо. Ракета під будинок влетіла, будинок повністю зруйнований, квартира згоріла мамина також — на вулиці лишилися».
Гуманітарний хаб «Єднання» у Кропивницькому відкрили минулої весни. Опікуються ним Покровська та Бахмутська адміністрації. Гуманітарну допомогу надають міжнародні організації. Допомога небайдужих також не буде зайвою.
Нині є потреба в теплому одязі, посуді, ковдрах, подушках, побутовій техніці. З минулого року кількість тих, хто потребує допомоги, зросла удвічі, розповідає керівниця хабу Ольга Гребенько.
«Гуманітарний хаб «Єднання» допомагає соціальними послугами, гуманітарною допомогою, на базі хабу працює соціальна швачка та соціальна шафа. До нас також переїхав Покровський ЦНАП, ми надаємо консультації. Евакуація з Покровського району ще триває і тому до нас звертаються люди щодня».
Працівники центру — також із Донеччини. Алла Редченко прийшла сюди якось за допомогою і лишилася працювати.
«Працювала в Бахмуті швачкою, а потім так сталося, що мене дівчата запросили сюди. Я теж приходила як переселенка, отримувала гуманітарну допомогу. Надаю соціальні послуги нашим переселенцям: поміняти блискавку, підшити штани — не кожен може оплатити це все в ательє, це дуже дорого».
Більшість переселенців, які зупинилися на Кіровоградщині — з Донецької області, коментує заступниця голови Кіровоградської обласної військової адміністрації Катерина Колтунова.
«На сьогодні на Кіровоградщині — майже 27 тисяч переселенців із Донецької області. У 22-му році ми прийняли 34 евакуаційних потяги. А цього року, у вересні, — ще 5 евакуаційних потягів. У цьому році по обов’язковій евакуації приїхали 697 людей і близько тисячі самостійно евакуйовувалися і розселялися по території області».
В одну валізу життя не вмістиш — кажуть переселенці. Тож змушені звертатися у гуманітарні центри за допомогою. Приходять сюди і просто побачити своїх та поговорити.
Лілія Кочерга, Кропивницький, Громадське радіо