Близько місяця тому росіяни відвели частину своєї авіації з тих територій, які можуть потрапити під ураження ракет ATACMS.
Про це в етері Громадського радіо розповів експерт із питань авіації, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України Валерій Романенко.
Експерт наголошує, що адміністрація Джо Байдена ще не надала однозначного дозволу Україні бити ракетами ATACMS по території РФ. Так, видання The New York Times пише, що Джон Файнер, заступник радника Байдена з питань національної безпеки, відмовився підтвердити надання дозволу. Але він зазначив, що США обіцяли відреагувати на рішення Росії залучити у війну північнокорейські війська.
Утім, Романенко розповідає, яким функціоналом володіють ракети ATACMS. За його словами, дальність цих ракет — до 306 км. Але Україна застосовуватиме цю зброю не безпосередньо з фронту, а відводитиме її на 30-40 км в тил, щоб вона була недосяжна для ствольної артилерії. Тобто під ураження підпадає все, що за 260-270 км від лінії зіткнення. За словами експерта з питань авіації, це і вся Курська область РФ.
«Бойова частина ATACMS тієї моделі, що ми отримали, несе лише касетну бойову частину. Тобто нею ефективно бити по позиціях зенітно-ракетних комплексів, по аеродромах, по особовому складу, який знаходиться на відкритих позиціях. Тоді ці суббоєприпаси, кулькові боєприпаси, добре розлітаються і наносять максимальне ураження. На жаль, по складах, по штабах, по якихось захищених об’єктах такими ракетами стріляти неможливо», — додає Романенко.
І хоч Україна ще немає офіційних дозволів США на застосування ATACMS по території Росії, ворог, за словами експерта, ще місяць тому відвів свої носії КАБів, бомбардувальники Су-34, та найбільш високовартісні винищувачі, Су-35, на понад 300 км від кордону й лінії фронту. Тобто, як каже Романенко, росіяни пішли зі своїх базових аеродромів, де знаходиться максимум обладнання для кваліфікованого обслуговування літаків. Це може призвести до зменшення інтенсивності польотів, а отже — скидання КАБів для ураження українських позицій.
Також Романенко прокоментував передавання Україні від Німеччини дронів Helsing, які називають «міні-Taurus». Утім, за словами експерта, порівнювати ці дрони з ракетами Taurus неможливо. Адже Taurus несе 450 кг вибухівки. У той час Helsing — 10-12. Taurus призначений для знищення будь-яких захищених і незахищених об’єктів, а Helsing не має таких потужностей.
«Helsing не зможе знищити штаб або склад боєприпасів /…/ Він не здатний пробити будь-який захист. Але все одно нам потрібно нищити російську бойову техніку. Отут він буде ідеальним. Це тактичний безпілотник такого типу, як у росіян “Ланцет”», — пояснює Романенко.
Нагадаємо, 17 листопада The New York Times із посиланням на офіційних осіб США повідомило, що Джо Байден дозволив Україні завдавати ударів по РФ ракетами великої дальності ATACMS.
Після новини The New York Times про дозволи Україні бити ракетами ATACMS углиб Росії французьке видання Le Figaro повідомило, що Франція і Велика Британія услід за США дозволили українській армії використовувати ракети SCALP/Storm Shadow для ударів по території РФ. Але потім видання змінило своє повідомлення і видалило ці дані.
Згодом міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро відреагував на новини про далекобійну зброю. Він не підтвердив і не заперечив надання Україні дозволу застосовувати ракети SCALP для ударів углиб території Росії. Він, відповідаючи на запитання журналістів, нагадав, що Париж виступав за послаблення обмежень.
Так само й Велика Британія не підтвердила надання Україні дозволу на удари своєю далекобійною зброєю по території Росії.
Міністерку освіти Бріджит Філліпсон запитали чи буде Велика Британія наслідувати приклад США, які надали дозвіл на удари по РФ. Вона лише сказала, що у Британії залишаються «непохитними в нашій підтримці українського народу через майже тисячу днів цього конфлікту».
Щодо дозволу на удари британською зброєю по Росії, вона не сказала нічого. Те саме зробив і прем’єр-міністр країни Кір Стармер. Він заявив, що «ми повинні подвоїти» підтримку України й пообіцяв, що Україна буде «головним» питанням його порядку денного на саміті.