Що робити військовим коли відмовили в кредиті: розповідає економіст

Відмови військовим у кредитах є поодинокими випадками, а не системним явищем. Водночас, якщо військові стикнулися з цим, вони можуть звернутися в Нацбанк для захисту своїх прав, або ж скористатися послугами іншого банку.

Про це в етері Громадського радіо розповів економіст та колишнього заступника голови правління НБУ Олександр Савченко.

Відмова у кредитуванні

Ситуація набула широкого розголосу після публікації скарги військовослужбовця на сайті Міністерства фінансів України. Він повідомив, що йому було відмовлено у користуванні послугою «оплата частинами» через його статус військового. Зокрема, кол-центри деяких банків повідомляли, що через приналежність до армії він не може скористатися цією послугою.

Савченко зазначив, що це, ймовірно, не є системною проблемою, а радше випадковими помилками в банківських процедурах.

«Я думаю, що це не системна проблема, а проблема якогось банку, де неправильно були розписані ризики споживчого кредитування. Була зроблена помилка, тому що я, як колишній працівник Центрального банку та економіст, можу запевнити, що військові зараз є найбільш платоспроможними. У них є досить непоганий стабільний заробіток порівняно з цивільним населенням. І тому я думаю, що це просто помилка», — зазначив економіст.

Чому відмовляють військовим?

Савченко пояснив, що ситуація з відмовами може бути пов’язана з недостатньо чітким регламентом і процедуру ідентифікації клієнта, що характерно для багатьох банків. «Оплата частинами» — це фактично кредитування, при якому покупець сплачує за товар поступово, і банк оцінює платоспроможність клієнта перед тим, як дозволити йому скористатися послугою. Важливим моментом є те, що в міжнародній практиці існує правило, згідно з яким дохід позичальника має бути в два рази більшим за його витрати, інакше банк може відмовити в наданні кредиту.

Зокрема, у випадку з військовими, якщо їхній дохід не дозволяє покрити щомісячні виплати, банківські працівники можуть заблокувати таку операцію через високий рівень ризику. Однак, за словами Савченка, це більше схоже на помилку або непорозуміння з боку банківського ризик-менеджменту, а не на обґрунтовану практику.

«Ви отримуєте якусь річ, за яку ви заплатили, тільки частково. Залишок — це є кредит. Як правило, він безвідсотковий, але можуть бути й якісь комісійні чи відсоткові збори. Ще раз повторюю, що кожна структура, банк, навіть магазин, виписує процедури надання такої послуги. І в тому числі там є ідентифікація клієнта та оцінка його платоспроможності. Чи буде ця людина здатна просто фізично платити, виплачувати за цю річ чи гасити кредит».

Відмова від Приватбанку та інші обмеження

Поширення цієї теми набуло особливого розголосу після того, як з’ясувалося, що один з найбільших банків України — Приватбанк — відмовив військовому у кредитуванні частинами. Хоча на офіційному сайті банку про це не було зазначено жодної інформації, представник установи в чаті зазначив, що такі обмеження вводяться відповідно до закону України. Однак, як підкреслив Савченко, в законодавстві немає жодних норм, які б обмежували доступ військових до споживчих кредитів.

«Ніяких таких національних правил немає і не може бути. Банківська справа — це, як правило, справа приватних установ, просто так сталося, що більшість банків зараз державні. І не може бути такого регулювання. Тому це процедури конкретного банку.

Повторюю, я думаю, що була помилка в процедурах. Чи людина, чи я не знаю, хто досліджував цю проблему, неправильно ідентифікували її. У даному конкретному випадку може бути військовий, який не отримує зарплату. Тоді працівник банку просить будь-кого підтвердити документально стан його бюджету: скільки він отримує, скільки членів сім’ї, скільки він має виплачувати за цю річ, яку він отримав у кредит», — пояснив експерт.

Що робити військовослужбовцям?

Якщо військовий стикається з необґрунтованою відмовою від банку, він має кілька варіантів для захисту своїх прав. По-перше, він може звернутися зі скаргою до Національного банку України. Саме він здійснює контроль за діяльністю фінансових установ.

«Контрольний орган над комерційними банками, який має захищати права споживачів, — це Національний банк. Можна поскаржитися до Національного банку стосовно роботи того чи іншого банку або працівника. Ну банк жаліються — так і треба робити», — порадив Савченко.

По-друге, він може звернутися до іншого банку, де йому нададуть необхідну послугу.

«Другий варіант — йти в інший банк. Іти в інший банк і намагатися там отримати аналогічну послугу. Тобто, на жаль, це ринок», — підсумував експерт.