Понад 50 тисяч дітей із Харківської області вчаться онлайн закордоном — кореспондентка

На Харківщині єдиним доступним форматом навчання наразі є змішаний. Частину дня діти навчаються в укриттях, а потім продовжують заняття дистанційно. Понад 50 тисяч дітей навчаються в харківських школах онлайн закордоном.

Як у Харкові так і в області продовжується активна робота з облаштування укриттів біля шкіл. Особливу увагу під час навчання приділяють безпеці та заняттям з протимінної безпеки.

Про це в етері Громадського радіо розповіла кореспондентка Анна Черненко.

Змішане навчання як нова реальність

У Харкові та області, незважаючи на важкі умови війни, продовжується навчальний процес, хоча традиційний офлайн-формат навчання все ще неможливий через небезпеку обстрілів. Військові дії не припиняються, і навчальні заклади вимушені адаптуватися до нових реалій.

Наразі в Харкові та області 224 тисячі дітей продовжують навчання. Понад 50 тисяч з них знаходяться за кордоном та навчаються виключно онлайн. Понад 10 тисяч учнів використовують змішаний формат навчання, який поєднує очні уроки в укриттях та дистанційне навчання вдома. Залежно від населеного пункту та наявності укриттів, деякі школи намагаються забезпечити хоча б часткове офлайн-навчання. Однак, в умовах воєнної загрози, повне повернення до традиційного навчання поки що неможливе.

«Зараз єдиний доступний формат — це змішане навчання, коли учні деякий час, залежно від населеного пункту та наявності укриття або підземної школи, як ми їх тепер називаємо, навчаються за партами, а потім повертаються додому й продовжують навчання дистанційно.

В області, за даними, які надають нам чиновники, наразі 224 тисячі дітей. З них понад 50 тисяч навчаються за кордоном, але все одно продовжують навчання в харківських школах. З цієї кількості понад 10 тисяч — це змішаний формат. Половина з них припадає на Харків, решта — на область».

Одним із найбільш важливих аспектів є розбудова та переобладнання підземних освітніх просторів, таких як станції метро та новозбудовані протирадіаційні укриття. Ці простори використовуються для навчання дітей у дві зміни. Для дошкільнят та учнів старших класів створені додаткові освітні програми та профільні уроки.

«Якщо ми говоримо про цю змішану форму, то це станції метрополітену, перші з яких змогли посадити дітей за парти, попередньо підготувавши все необхідне. Там у дві зміни вчаться початкові класи та випускники. На вихідних цей простір також використовується: там перебувають дошкільнята, діти в садочках та ті, хто готується до вступу в навчальні заклади. Для них проводять певні профільні та напівпрофільні ознайомчі уроки».

Окрім того, в Харкові є протирадіаційне укриття та нова підземна школа.

«Окрім цього, у нас є два протирадіаційних укриття, якщо ми говоримо про Харків, і одна з нуля збудована підземна школа, про яку ми багато розповідали в ефірах. Вона почала працювати з кінця минулого навчального року».

Підземні школи для дітей: нова етап в освіті Харківщини

Один із найцікавіших прикладів — це підземна школа в Люботині. Там створено унікальні умови для дітей, зокрема для тих, хто навчався дистанційно. Це школа мистецького напрямку, де дітям надають можливість не тільки отримувати загальноосвітні знання, але й розвивати творчі здібності. У підземному просторі дітям пропонуються заняття з малювання, математики, української мови та фізкультури. Простір поділено на кілька зон, що дозволяє ефективно організувати навчальний процес.

«Коли ми були в Люботині кілька тижнів тому, ми вперше побували в підземній школі. У великому просторі займався один клас. Спочатку вони вивчали математику, потім — українську мову. Простір розділений на кілька зон. В іншому приміщенні діти вчилися малювати, адже, як самі вчителі кажуть, опанувати пензлик дистанційно майже неможливо. Тому вони дуже радіють, що змогли відновити навчання — у них є така творча особливість».

У Люботині, як і в інших підземних школах, передбачено спеціальні заходи для того, щоб учні могли не тільки навчатися, але й підтримувати свою фізичну активність. Після кожного уроку проводяться фізкульт-хвилинки, щоб діти не відчували себе затиснутими в підземних умовах. Завдяки ретельно продуманому освітленню і вентиляції, діти не відчувають дискомфорту від того, що навчаються під землею.

«Уявіть собі: ви спускаєтесь на глибину 2–4 метри, залежно від приміщення, і перед вами великий і дуже яскравий простір. Оце мені завжди подобається в таких навчальних закладах, бо вперше, коли ми теж спускалися в підземні укриття, дуже сумнівалися, що діти зможуть там перебувати, бо це все ж таки під землею, і вікон, відповідно, немає. Але простір настільки яскраво освітлений, настільки продумана вентиляція, що не відчувається, що ти під землею. Ну і діти швидко захоплюються спілкуванням та роботою з вчителем, це теж впливає.

У цьому просторі є велике приміщення, розділене на кілька робочих зон. Це й класи, і великий клас для малювання, і зона для фізкульт-хвилинок. Після кожного уроку викладач фізкультури займається з дітьми, щоб вони не засиджувались. Є ще кілька невеликих кабінетів, де проходять заняття з невеликими групами. Виділили основні предмети, з яких займаються діти. І після цього навчання вони повертаються додому і продовжують вчитися за комп’ютерами».

Будівництво нових підземних шкіл та укриттів

У Харкові та області триває активне будівництво нових укриттів і підземних навчальних закладів. Зокрема, на території міста планується побудувати ще три підземні школи, в яких діти зможуть навчатись у безпечних умовах. Відомо, що для забезпечення максимальної безпеки, укриття побудовані при навчальних закладах, щоб забезпечити можливість безперервного навчання в разі загрози.

«Якщо ми говоримо про станції метро, то там максимально, як могли, підлаштували технічні простори під кабінети. Вони менші за розміром порівняно з підземними школами, збудованими з нуля. В них вчиться до 20 діток. І хочу також відзначити, що при кожному класі, окрім вчителя, є тьютори, є психологи, тобто з дітьми працює максимальна кількість людей — до трьох дорослих в одному кабінеті, щоб забезпечити ефективне навчання. Обов’язково є медкабінет.

Якщо ми говоримо про школи, збудовані з нуля, їх також чекають у Харкові. Хоча терміни трохи зсуваються. За обіцянкою міської влади, у трьох районах планують побудувати ще три навчальні заклади. Спочатку, коли говорили про підземну школу або садочок, у батьків була певна недовіра та нерозуміння, як це працюватиме, як все відбуватиметься. Але тепер в Харкові вже є черга на такі місця — на навчання за партами. Тому всі дуже чекають нових закладів».

Такі укриття не лише стають місцями для тимчасового перебування дітей. Їх планують використовувати для подальшого розвитку навчальних можливостей після перемоги — як простори для творчості та освіти.

«Найчастіше такі укриття будують при школах або навчальних закладах дошкільної освіти, щоб цей простір працював і після перемоги максимально використовувався вже для іншої специфіки. Не для того, щоб ховатися чи вчитися, а як творчий освітній простір».

Окрім того, будівництво нових безпекових просторів очікується і в області.

«Хочу сказати, що в області, як я вже говорила, теж є плани щодо будівництва, і деякі населені пункти вже названі… Ми чекаємо ще кілька, до десятка, таких бункерів та укриттів, які будуються в області, щоб діти теж могли почати навчатися. Останнє, про яке повідомляли, — це в нас Пісочин: захисна споруда буде при дошкільному навчальному закладі, і там теж більше двох сотень діток зможуть навчатися».

Програми з мінної безпеки для дітей

Окрему увагу в цих підземних школах та укриттях приділяють урокам з мінної безпеки. У Харкові та області реалізуються проекти, спрямовані на навчання дітей, як поводитися в умовах мінної небезпеки. За словами Черненко, такі заняття проводяться у співпраці з організацією HALO Trust, а також волонтерськими ініціативами, які займаються навчанням дітей безпеці в умовах війни.

«Насправді, всі ці укриття та підземні освітні простори максимально намагаються наповнити чимось цікавим, окрім просто уроків. У Харківській області, працює багато таких освітніх проєктів, зокрема з протимінної безпеки. Це, наприклад, HALO Trust. І навіть я з колегою долучилися до італійсько-українського проєкту, який теж виховує мінну безпеку, і ми проводили заняття на одній зі станцій метрополітену для першокласників».

Протягом таких уроків сертифіковані інструктори, включаючи вибухотехніків і психологів, навчають дітей розпізнавати небезпечні предмети, зокрема міни. Для цього використовуються ігрові методи, щоб зробити навчання цікавим та доступним. Особливо важливі ці уроки для дітей з територій, які пережили обстріли, таких як Ізюм чи Куп’янськ. Ці діти вже мають власний досвід взаємодії з небезпекою, і часто вони самі діляться своїми історіями та порадами, як залишатися в безпеці.

«Як це все відбувається? Ну, звісно, це теж безпека, теж домовленість. Виділяється або урок, або певна частина уроку, і з дітьми говорять цікаво саме про міни, тому що з дітьми грають, їм дають якісь подарунки. Ще раз розказують і насторожують, щоб бути в безпеці, бо дуже багато діток із територій, які є не просто потенційно небезпечними, як, наприклад, частина Харкова, а й з Ізюма, Куп’янська, Вовчанська, які перебралися в Харків. І ось це діти, які точно знають, як виглядають ці таблички з написом «небезпечно — міни», і вони так само діляться досвідом.

Як будуються ці уроки? Так само приходить кілька інструкторів, зазвичай сертифікованих, всі ці програми схвалює ДСНС або вибухотехніки, а також психологи, щоб не зашкодити дітям. Вони в легкій та цікавій формі розказують, що робити, якщо ти бачиш вибухонебезпечний предмет, як зрозуміти, що це він, або запідозрити, що це річ, яка залишена десь, і що вона може бути небезпечною. І головне, що окреслюється зона, де саме може ховатися небезпека: ліси, кладовища, зона після обстрілу».

Психологічна підтримка та волонтерські ініціативи

Заняття з мінної безпеки — не єдині програми, що проходять в підземних школах. У таких просторах також проводяться волонтерські ініціативи, знайомства з тваринами, зустрічі з волонтерами, які розповідають дітям про різні можливості допомоги в умовах війни. Це створює для дітей не тільки безпечне, але й максимально позитивне та корисне середовище для навчання.

«І теж дуже цікаво, що окрім таких уроків з мінної безпеки, багато людей розповідають про волонтерські ініціативи, іноді знайомлять з тваринами, це виїзди в якісь зони — за можливості, звісно, з дотриманням безпеки, розважальні заходи. Тобто, цей підземний простір намагаються максимально заповнити чимось цікавим і, головне, корисним, бо зараз безпека — це на часі.

Я повторюся, що в Харкові теж є території, які досі не розміновані: йдеться про кілька кладовищ, околиці міста, а якщо виїжджати далі, в Ізюм, Ізюмські ліси та інші райони, то таблички «міни» стоять всюди. І, відповідно, дитина має розуміти, де її чекає небезпека. Тому цим урокам приділяється особлива увага».