Попри те що рейтингове агентство Fitch визначило статус України на рівні обмеженого дефолту, Київ зберігає можливості для реструктуризації боргу. З партнерами необхідно постійно підтримувати діалог та пояснювати, що Україна не відмовилася від своїх зобов’язань по виплаті кредитів. Водночас постійні атаки Росії унеможливлюють своєчасну виплату.
Про це в етері Громадського радіо розповів головний консультант Центру зовнішньо-політичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.
На тлі повномасштабної війни Україна продовжує балансувати між економічними викликами та міжнародною підтримкою. Рейтингове агентство Fitch залишило кредитний рейтинг України на рівні обмеженого дефолту, акцентуючи на складному фінансовому становищі держави. Ця оцінка може впливати на здатність країни залучати нове фінансування, особливо не політично вмотивоване.
«Дійсно, неприємні слова, але, з іншого боку, слід розуміти, в якому стані перебуває насамперед країна. Я маю на увазі військовий стан. І в цьому плані логічно, що оцінки економічної спроможності країни, м’яко кажучи, не на найвищому рівні. Тому це, на жаль, реалії життя, які більше, скажімо так, орієнтуються на політичне бачення тих чи інших акторів у нашому світі, які виділятимуть допомогу Україні, користуючись не економічною логікою, а насамперед політичними переконаннями.
Тому щодо цієї оцінки скажу, що саме через розуміння стану, в якому ми перебуваємо, я не можу сказати, що для мене це велика трагедія. Але слід розуміти, що буде важко залучати в країну гроші, які політично не вмотивовані. Тобто насамперед наші потенційні партнери безумовно звертатимуть увагу на подібну оцінку Fitch», — підкреслив Іван Ус.
Водночас експерт зауважує, що ситуація не є безвихідною для України. Київ може продовжувати переговори з партнерами та наголошувати на тому, що не відмовляється від своїх зобов’язань. Водночас через атаки Росії, Київ не може вчасно виплачувати кредити.
«Все ж таки тут також слід постійно вести діалог із кредиторами, пояснювати їм причини, наголошувати, що Україна не відмовляється, і це дуже важливо, від сплати боргів. Адже, знаєте, в Україні часто лунали заяви, що нам треба було оголосити дефолт ще на другий день після початку повномасштабної війни. Однак ми цього не зробили, тобто визнаємо свої борги. Єдине, про що просимо, — це реструктуризація, насамперед відтермінування сплати через стан, у якому перебуваємо.
Тобто тут необхідно пояснювати. Аргументи, я думаю, є, але це не означає, що їх не треба постійно повторювати й знаходити нові варіації, адже розуміємо, що, якщо говоримо про енергетику, то це чи не найбільша галузь, яка перебуває під атаками Російської Федерації. Очевидно, росіяни намагаються її знищити.
Через це виникають проблеми з тим, щоб мати вільні кошти для сплати боргів, бо зараз пріоритет, як то кажуть, — вистояти. А якщо вистоїмо, тоді вже займатимемося сплатою боргів. Це позиція, яку має займати наша держава, і я сподіваюся, що вона саме такою і є».
Слухайте також: Що робити військовим коли відмовили в кредиті: розповідає економіст
Негативні наслідки рейтингу найбільше відчувають ключові галузі економіки, зокрема енергетика, металургія та сільське господарство. Через складнощі в логістиці, викликані війною, та атаки на інфраструктуру компанії стикаються з дефіцитом обігових коштів і складнощами у виконанні зобов’язань перед кредиторами.
«Ми розуміємо, що, якщо аграрії більш-менш отримали можливість постачати свою продукцію за кордон — спочатку через Чорноморську зернову ініціативу, яка діяла з липня 2022 по липень 2023, а потім через альтернативні коридори, — то несільськогосподарська продукція, хоча зараз і з’являється все частіше в цих так званих альтернативних коридорах, усе ще не може в повному обсязі забезпечити Україні надходження прибутків, які були раніше.
Безумовно, це створює проблеми для всіх компаній, насамперед металургійних, адже економіка України здебільшого базується на сільському господарстві та металургії. Що стосується інших галузей, то вони теж відіграють важливу роль. Наприклад, до початку масштабної війни 5% експорту України до ЄС становили товари машинобудування, зокрема проводи, які використовуються в автомобільній промисловості країн Європейського Союзу».
Іван Ус зауважує, що економічні зв’язки України можна використовувати як додатковий аргумент для реструктуризації боргу.
«До речі, цей факт знову підкреслили під час блокування кордону з Україною польськими перевізниками та фермерами. Тоді німецькі автогіганти заявили, що через ці протести їхні виробництва можуть зупинитися, оскільки окремі деталі, які вони закуповують виключно в Україні, не мають швидкої альтернативи.
Це є аргументом для тих, хто вважає Україну виключно сировинною країною. Насправді це не так. Утім, усі ці компанії, особливо ті, що знаходяться в зоні досяжності російських артилерійських і ракетних систем (а, на жаль, російські ракети можуть досягти будь-якої частини України), перебувають під загрозою зупинки виробництва. Це, своєю чергою, унеможливлює генерування прибутків, необхідних для діяльності компаній. Тому на ці обставини також слід зважати».
Повідомлення про отримання Україною 20 мільярдів доларів від США викликало активні дискусії. Як зазначив експерт, ці кошти базуються не на прямих російських активах, а на прибутках від їх управління.
«Стосовно цих заморожених коштів поки що йдеться лише про прибутки від заморожених російських активів. І це важливо. Чому? Тому що чим більше ми зосереджуємо увагу саме на прибутках, зміщуючи фокус з активів, тим більше зростає ризик забути, що загалом існує 300 мільярдів заморожених російських коштів. До речі, навіть ці суми не покривають і близько всіх потреб, які виникли через агресію Росії», — зауважив Ус.
Слухайте також: У Європи немає політичної волі до розриву відносин із Росією — політолог
Водночас, підкреслює експерт, матеріальна шкода, яку Росія завдала Україні, оцінюється у понад один трильйон доларів.
«Нагадаю, що у вересні Київська школа економіки представила цікаві розрахунки: матеріальна шкода, завдана Україні Росією, оцінюється в 1 трильйон 164 мільярди доларів. Це підкреслює, що заморожені активи навіть близько не компенсують усіх збитків.
Проте, коли постійно говорять лише про прибутки та наголошують, що Україна отримуватиме ці кошти, слід розуміти контекст. Ми, безумовно, вдячні, що хоча б це є, але важливо нагадувати: реальна сума збитків значно більша. Відповідно, вже зараз необхідно думати над формулою покриття цих збитків».
У той же час у міжнародних колах почали звучати пропозиції щодо нових механізмів компенсації. Зокрема, обговорюється можливість спрямування частини доходів Росії від міжнародної торгівлі на спеціальні рахунки для покриття збитків, завданих Україні.
«Нещодавно людина, номінована на посаду соціального представника Трампа, натякнула на можливу формулу компенсації збитків. Зокрема, йшлося про те, що Росія відшкодовуватиме збитки через повернення до світової торгівлі. Однак гроші вона отримуватиме не безпосередньо, а через спеціальний рахунок, де, наприклад, основна частина коштів йтиме Росії, а певний відсоток спрямовуватиметься на компенсацію Україні.
Це цікава ідея, оскільки вперше чую подібну пропозицію від представників американської влади. На мою думку, це певний позитив у ситуації. Знову ж таки, побачимо, як розвиватимуться події. Питання компенсації, безумовно, не таке важливе, як людські життя, які, на жаль, Україна щодня втрачає. Однак це є складовою системи відповідальності Росії, яка має бути запроваджена. Росія повинна усвідомлювати, що, завдаючи ударів по Україні, вона лише збільшує свій борг, який згодом доведеться повертати».
У висновку Fitch також звертає увагу на структуру внутрішнього боргу України, значна частина якого належить Національному банку та комерційним банкам країни. Це створює додаткові ризики для фінансової стабільності.
«Натяк на те, що державні гарантії повинні відігравати більшу роль в економіці України. Але, знову ж таки, слід розуміти, що держава має пріоритетні сфери, куди спрямовуються кошти. Це також є вагомим аргументом, який суттєво впливає на рішення держави та суб’єктів, що ухвалюють відповідні рішення.
Тобто, попри розуміння важливості погашення боргів перед банками та натяк на те, що держава повинна активніше втручатися у їх сплату, як на мене, все ж варто шукати альтернативні форми вирішення цього питання. Адже повне покладання всіх цих витрат на державу не є оптимальним підходом», — прокоментував експерт.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція