Законопроєкт проти журналістів протягують під приводом скасування «правок Лозового» — юристка

Верховна Рада вчергове намагалася протягнути законопроєкт №10242, голосування якого вже було провалено. Він передбачає кримінальну відповідальність за розголошення та копіювання закритих даних з реєстрів. Такою інформацією часто послуговуються журналісти-розслідувачі. Законопроєкт намагаються ухвалити під приводом скасування «правок Лозового», що вимагає МВФ.

Про це в етері Громадського радіо розповіда Тетяна Шевчук, юристка Центру протидії корупції.

Вона говорить, що законопроєкт №10242 внесли до Верховної Ради ще рік тому, і довгий час він ніяк не рухався. Інтенсивно його почали просувати саме цього місяця, щоб проголосувати до кінця року.

Як пояснює юристка, ідея, яку нібито закладали автори законопроєкту, — це приведення у відповідність Кримінального кодексу та інших змінених законів щодо доступів до реєстрів та інших інформаційних систем. Щонайменше — привести у відповідність термінології.

«Але коли ми відкрили законопроєкт до другого читання, в ньому йшлося про посилення відповідальності за неналежний доступ до реєстрів та за розголошення інформації з них. Тобто будь-яка людина, яка працює з державною інформацією, побачила певні неправомірні дії та розповіла про них журналістам, має нести за це кримінальну відповідальність, навіть якщо вона це робила для суспільного блага».

Тетяна Шевчук додає, що крім цього, притягнути до відповідальності можна буде й самих журналістів як «співучасників таких злочинів».

Юристка говорить, що намагання ухвалити такий законопроєкт є наступом на свободу слова. Вона каже, що якби йшлося про нормальне регулювання роботи інформаційних систем, то відбувалося б суспільне обговорення цих питань, опрацювання з профільними юристами й фахівцями з антикорупційного законодавства. Тоді б закон міг захищати інформаційні реєстри, а разом із тим не шкодив би роботі журналістів.

До чого тут «правки Лозового»

Тетяна Шевчук розповідає, що так звані правки Лозового були спробою змінити кримінальний процес у 2018 році. Тоді нардеп Лозовий вніс кілька правок у кримінальні процеси, що ускладнювали роботу правоохоронних органів, зокрема притягнення до відповідальності. Частина правок була скасована, але деякі положення залишаються. Одне з них дозволяє суддям закривати провадження після того, як спливають терміни розслідування, розповідає юристка.

«Одна з резонансних справ, які намагалися закрити за цими правками, була справа «Роттердам +». Також таким чином закрили справу щодо заступника керівника Офісу президента Олега Татарова».

За словами Тетяни Шевчук, однією з вимог наших закордонних партнерів є прибрати ці правки з процесуального кодексу. Зробити це потрібно до кінця року.

«Тому додали цей непопулярний законпопроєкт проти журналістів, щоб можна було нібито під потребою голосувати вимогу МВФ проголосувати і його».

Юристка говорить, що для вирішення проблеми цього законопроєкту необхідний суспільний розголос. Він уже допоміг зупинити ухвалення законопроєкту сьогодні, але потрібно вимагати у парламенту зняти його з порядку денного або відкликати загалом, каже Тетяна Шевчук.

Громадське радіо приєдналося до заяви Медіаруху проти ухвалення законопроєкту №10242.

Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція