ВРУ не змогла ухвалити закон, проти якого виступали медійники

Верховна Рада на засіданні 4 грудня не підтримала законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за розповсюдження інформації, яка обробляється в публічних електронних реєстрах.

Про це повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк.

За документ проголосували 213 парламентарів, тоді як для ухвалення він мав набрати мінімум 226 голосів. За відправлення документа на повторне голосування — 229.

Цей законопроєкт передбачає посилення кримінальної відповідальності за оприлюднення конфіденційної інформації з публічних реєстрів у відкритому доступі. Також він охоплює будь-які інші дії, які дозволяють невизначеному колу осіб отримувати доступ до таких даних.

Напередодні Український Медіарух, медійні та правозахисні організації закликали Раду відмовитися від ухвалення документа у його поточній редакції. Медійники застерігали, що під виглядом боротьби зі «зловживанням даними» може створюватися механізм для утисків журналістів. Це, на їхню думку, сильно вплине на свободу слова, адже закон може використовуватися для переслідування тих, хто розслідує корупцію чи зловживання владою.

«Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури», — йшлося у заяві.

Перший заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності, народний депутат від «Голосу» Андрій Осадчук повідомив, що комітет переглянув законопроєкт, зменшивши рівень відповідальності: замість раніше запропонованих від п’яти до восьми років позбавлення волі тепер депутати пропонують від двох до п’яти років покарання.

Редакторка-засновниця агенції «Слідство.Інфо» Анна Бабінець в етері Громадського радіо зазначила, що  автори законопроєкту прикриваються тим, що доступом до конфіденційної інформації нібито може скористатися ворог — Росія.

«У законопроєкті йдеться про джерела, які передають важливу інформацію журналістам. Про те, що може загрожувати до восьми років ув’язнення за такі дії. Тобто тут питання, не пов’язані з війною. Тут питання корупції, питання того, як ми господарюємо під час війни як держава і влада. Тому обґрунтування у вигляді того, що це все через війну, виглядає трошки жалюгідно, чесно кажучи», — сказала вона.

---

Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

---