Фото: МЗС
Український правозахисник, співзасновник Громадського радіо, колишній військовослужбовець і полонений та нині експерт Центру громадянських свобод Максим Буткевич 13 січня виступив на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН в Нью-Йорку на тему «Порушення міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених і затриманих цивільних осіб».
Про свій виступ та реакцію на нього держави-агресорки він розповів в етері Громадського радіо.
«Ті тези, які я озвучував, для тих, хто живуть в Україні, тих, хто вболіває за ту ситуацію, в якій ми опинилися та опинилися наші співгромадяни та співгромадянки, які у російському полоні, є очевидними. Для промови не потрібно було нічого винаходити, потрібно було викласти на папір те, що відбувається насправді. Крім того, я і двоє моїх колег розповідали про це не як про щось абстрактне, а як про особистий пережитий досвід».
Максим Буткевич додає, що особистий досвід дав також змогу підтвердити ті речі, які лунали в Раді Безпеки ООН цього разу:
«Чи вдалося це донести? Я сподіваюся, що так. У всякому разі, до декого точно вдалося, до декого ж можливо ні. Однак, від деяких держав, перш за все держави-агресора, я цього і не очікував».
Також правозахисник розповідає про виступ представника держави-агресора РФ. Він зазначає, що здійснена заздалегідь підготовка його виступу була очевидною:
«Зокрема він коментував переконання та біографію одного з промовців із нашого боку. Вони навіть роздрукували фотографії щоб якось його дискредитувати. Але нічого несподіваного не було. Тому, тут можна сказати, що реакція РФ була передбачуваною».
Водночас, реакція від інших держав також була, каже Максим Буткевич. Він зазначає, що «потім, неформально, вони казали про важливість того, що ми розповідали через призму свого досвіду».
Зазначимо, що на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН в Нью-Йорку разом з правозахисником виступили:
«У всіх одна й та сама історія. Російські сили, беручи в облогу місто чи населений пункт, здійснювали артобстріли, потім брали заручників. Захоплюючи місто, знаходили в ньому когось, на чию адресу висували звинувачення у воєнних злочинах. Я також зустрічався з військовополоненими, які перебували у неволі у сфабрикованих справах… Я говорю про тисячі людей, чия доля невідома. Вони піддаються тортурам і жорстокому поводженню, що принижує людську гідність, примушуються до надмірних фізичних навантажень і ударів електрошоку, їм відмовляють у медичній допомозі, неналежному харчуванні тощо… Я сам на власні очі все це бачив. Це не якісь окремі випадки, йдеться про систему, в межах якої слідчі органи, наглядачі та колаборанти окупованих територій виконують відповідні вказівки згори… Тому я закликаю вас докласти всіх можливих зусиль, щоб якнайшвидше звільнити українських військовополонених та незаконно затриманих цивільних осіб. Це потрібно зробити невідкладно», — цитує Максима Буткевича Центр громадянських свобод.
Читайте також: «Я відчуваю щось, що люди називають щастям»: інтерв’ю з Максимом Буткевичем (частина 1)
Нагадаємо, Максима Буткевича звільнили 18 жовтня під час обміну полоненими. Того дня додому повернулися іще 95 українських захисників.
22 серпня 2023 року перший апеляційний суд загальної юрисдикції у Москві залишив у силі «вирок» правозахиснику. Водночас «судді» ухвалили зарахувати фактичний час тримання під вартою з 19 серпня 2022 року — тобто з моменту відповіді з Міноборони, яка підтверджує, що Буткевич був ув’язнений.
Верховний суд РФ так само залишав вирок без змін у березні 2024 року. Після засідання апеляційного суду про місцеперебування правозахисника не знали навіть його родичі. Максим Буткевич перебував у тимчасово окупованому місті Красний Луч (Хрустальний) на Луганщині.
У травні 2024 року Максим Буткевич потрапив до списку 100 людей десятиліття за версією NV.
Читайте також: «Права людини — це моє життя»: інтерв’ю з Максимом Буткевичем (частина 2)