Україна планує повернути свою частку закордонної власності колишнього СРСР

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна повинна повернути свою частку закордонної власності колишнього СРСР.

Слова міністра у п’ятницю, 4 липня, процитувала пресслужба Міністерства закордонних справ.

Як сказано в повідомленні, на спеціальній нараді в МЗС очільник відомства нагадав, що за міжнародними договорами, кожна держава-правонаступниця Радянського Союзу має право на свою частку в закордонній власності колишньої соціалістичної держави. Частка України становить 16,37%.

Сибіга додав, що йдеться не про моральне право чи політичну заяву, а про міжнародні угоди, які Росія підписала й зобов’язалася виконувати. Проте, за його словами, це зобов’язання й досі лишається невиконаним.

«Україна діятиме рішуче й послідовно, використовуючи всі можливості міжнародного права. Маємо чітке бачення стратегії та подальших дій. Працюємо разом із колегами з інших відомств», — розповів голова МЗС.

Він наголосив, що Україна має намір повернути у власність «усе те, що належить їй по праву», але не уточнив, на які саме об’єкти чи активи зараз претендує Київ.

Закордонна власність СРСР: що відомо

У грудні 1991 року колишні радянські республіки прийняли договір, у якому підтвердили зобов’язання щодо зовнішнього державного боргу та активів соціалістичної держави. Кожна країна погодилась погасити зовнішній держборг Радянського Союзу в узгоджених частках залежно від площі, яку вона займала у його складі. Так, Україна взяла на себе 16,37%.

У 1992 році значна частина колишніх республік погодилася з концепцією «нульового варіанта». За нею, Росія взяла б на себе усі борги СРСР, а натомість інші республіки відмовилися би від закордонної власності Союзу. Однак Україна не погодилась на таку пропозицію та вважала, що має право на свою частку в закордонній власності СРСР пропорційно внеску в економіку та бюджет Союзу.

Однак у середині 1990-х Україна де-факто погодилася з тим, що не буде домагатися своєї частки. Але вже у 2010-х деякі українські політики знову порушували це питання, зазначає hromadske.


Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

Може бути цікаво