Вибори в Україні / Фотоілюстративне
26 грудня відбулося перше засідання робочої групи щодо проведення виборів. Що вдалося напрацювати?
Про це в етері Громадського радіо розповіла народна депутатка, голова Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк:
«Було перше засідання робочої групи, яку очолює пан Олександр Корнієнко. Робоча група, яка буде займатися, щоб підготувати комплексні законодавчі пропозиції стосовно того, як організувати і провести повоєнні вибори в умовах або особливого стану, або після скасування воєнного стану. Олександр Корнієнко очолив цю робочу групу. Він закріпив за собою три заступники. Це буде заступниця спікера пані Олена Кондратюк. Це буду я як голова профільного Комітету, який опікується питаннями виборчого законодавства. І Олександр Завітневич — керівник Комітету національної безпеки і оборони».
За словами Олени Шуляк, до робочої групи увійшли більше 60 представників: «Це не тільки представники депутатського корпусу. Нагадаю, що кожна фракція і група надавала по два представники, плюс сім представників від нашого профільного Комітету долучені до цієї роботи. Але ще й долучені також представники Центральної виборчої комісії, експертного середовища та інші представники громадянського суспільства для того, щоб напрацювати найкращі рішення, які можна буде зробити після того, як будуть проаналізовані всі проблеми і ті виклики, з якими Україна зіткнулася в результаті повномасштабного вторгнення РФ».
«На робочій групі ми обговорювали організаційні питання. Яким чином буде працювати робоча група, як часто ми будемо засідати. Визначили, що не менше, ніж раз на два тижні буде відбуватися засідання такої робочої групи, яка буде напрацьовувати законодавчі пропозиції», — розповіла Олена Шуляк.
Також на засіданні, за словами народної депутатки, домовились:
«Розіб’ємо велику кількість представників робочої групи на маленькі підгрупи, які будуть займатися відповідними темами. Якась підгрупа буде опрацьовувати питання, пов’язані з виборцями за кордоном. Якась група буде працювати над тим, які саме зміни потрібно вносити безпосередньо до виборчого кодексу. Хтось буде напрацьовувати найкращі рішення, які будуть стосуватися як забезпечити правильно активні і пасивні виборчі права наших військовослужбовців.
На сьогодні це є одна з великих проблем і викликів, адже військовослужбовці знаходяться на лінії фронту. І тут головне навіть не так забезпечити їх право обирати, як надати можливість ще й бути обраними. Тому, тут великий фокус уваги буде саме над цим питанням».
Олена Шуляк розповіла, що після обговорення згаданих питань була доповідь Центральної виборчої комісії: «Була презентація. Центральна виборча комісія зібрала всі проблеми та виклики. З цифрами було це все презентовано. Якщо ми, наприклад, говорили про зруйновану фізичну інфраструктуру виборчу, то Центральна виборча комісія надала всі дані. Скільки дільниць зруйновано, скільки дільниць пошкоджено, але можна їх відновити, скільки дільниць зараз знаходиться на тимчасово окупованих територіях, скільки квадратних кілометрів території України заміновано. Щоб у всіх був наглядний приклад того, з якими масштабами викликів нам потрібно буде безпосередньо працювати».
На засіданні робочої групи говорили й про проблематику, яка стосується виборців за кордоном:
«Станом на сьогодні наших українців знаходиться більше ніж 6,5 мільйонів саме за кордоном, але в консульствах на обліку станом на кінець грудня нараховується лише трошки більше, ніж 350 тисяч громадян».
Крім цього, як розповіла Олена Шуляк, на засіданні говорили про проблематику, пов’язану із Реєстром виборців. За її словами, Центральна виборча комісія на днях відновила його роботу, він був закритий з 24 лютого 2022 року. Також піднімалися питання інших викликів, які можуть вплинути на виборчий процес:
«Не є секретом, що Росія буде намагатись максимально впливати на виборчий процес в Україні. Ми вже бачили останні, наприклад, вибори в Румунії… і ми розуміємо, що Україна також не буде виключенням…Тому, тут великий окремий блок над яким потрібно буде працювати, і шукати можливості, яким чином нівелювати втручання агресора в виборчі процеси, які будуть проходити в Україні».
Багато, як додала народна депутатка, говорили і про безпековий фактор. Також йшлося про аудит безпеки в громадах.
«Багато різних питань піднімали і представники громадянського суспільства, і представники депутатських фракцій та груп. Говорили про можливості і неможливості, тому що суспільство не сприймає проведення онлайн-голосування. Говорили за те, який термін потрібний буде для того, щоб підготуватися безпосередньо, не тільки підготувати законодавчу рамку, а й взагалі фізично підготувати всю виборчу інфраструктуру для того, щоб можна було проводити повоєнні вибори.
Як бачимо, дуже багато викликів, багато проблем, і сподіваємося, що робоча група буде працювати ефективно на результат…», — констатувала Олена Шуляк.
За словами депутатки, поки що вирішили зустрічатися онлайн: «А там як надалі буде. Можливо, коли будуть працювати якісь невеликі групи, то будуть зустрічі якісь і офлайн. Поки що онлайн».
Наступна зустріч має відбутися вже у першій декаді січня, додала Олена Шуляк.
У понеділок, 22 грудня, голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія заявив, що у парламенті створюють робочу групу, яка готуватиме ймовірні президентські вибори під час воєнного стану.
Раніше заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в етері Громадського радіо повідомляв, що Конституція України не забороняє президентські вибори під час війни. Вибори президента під час війни забороняє закон «Про правовий режим воєнного стану», тоді як Конституція забороняє лише парламентські вибори.
Водночас є кілька невирішених проблем, через які провести голосування неможливо. Насамперед це активні бойові дії. Також потрібно вирішити проблему з тим, як голосувати військовим, що перебувають на лінії фронту, а також українців та українок, які виїхали за кордон.
Додамо, що політолог Олег Саакян у аналітичній програмі «Далі заголовків» зазначав, що процедура, пов’язана із проведенням виборів, яка була запущена, є довгою: «Ця тема виникла виключно під тиском Трампа. Зеленський ухопився за неї як за інструмент переговорів, щоб вийти з тиску з боку Трампа щодо територій, капітуляції та всього іншого».