Заступник голови ЦВК про вибори: пропозиції готуються з 2023 року

В Україні активізувалися дискусії на тему проведення виборів. Під час воєнного стану заборонено проводити вибори Верховної Ради. Конституція не містить прямої заборони на проведення місцевих та президентських виборів — таку заборону містить закон «Про правовий режим воєнного стану». Водночас Конституція містить низку інших вимог до виборів, які неможливо виконати, допоки триває фаза активних бойових дій.

У Верховній Раді вже створили робочу групу, яка має напрацювати зміни в законодавство, які б дозволили провести вибори або після війни, або після припинення фази активних бойових дій. Подібна робоча група працює також у Центральній виборчій комісії. Там теж працюють над тим, як, наприклад, забезпечити голосування військових, що перебувають на лінії зіткнення.

Про моменти, пов’язані з виборами та їхньою підготовкою, в етері Громадського радіо розповів заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик.

З чого почалися розмови на тему виборів

У грудні президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий підтримати проведення виборів в умовах воєнного стану у тому разі, якщо міжнародні партнери допоможуть Києву організувати виборчий процес. До проведення виборів Україну підштовхують США. Зеленський сказав:

«Був сигнал від Сполучених Штатів щодо виборів – я відреагував, і готовий до цього. Є дві важливі речі, які потрібно пропрацювати: безпека й законодавство. Тому моє прохання і до ключових партнерів України, і до українських парламентарів — покажіть те, як можуть бути пропрацьовані обидві ці речі».

Він зауважив, що партнери не вперше публічно коментують можливість виборів в Україні, й зазначив, що не хоче, аби їх відсутність використовували як аргумент проти України.

Президентські вибори під час війни Конституція не забороняє

Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в етері Громадського радіо 19 грудня зазначив, що в Конституції нема прямої заборони на проведення президентських або місцевих виборів в умовах воєнного стану. Така заборона міститься в законі «Про правовий режим воєнного стану». Водночас Конституція містить низку вимог до виборів та референдумів, які за активних бойових дій виконати неможливо.

«В Конституції йдеться саме про вибори народних депутатів. Про президентські й місцеві вибори в Конституції не йдеться. Але у ній є цілий окремий розділ «Вибори й референдуми», де описані основні принципи проведення виборчої кампанії. Тому окремі фахівці звертають увагу саме на те, що прямої заборони дійсно немає, але є гарантії й вимоги до їх проведення. Вони мають бути чесними, демократичними, таємними, з додержанням певних вимог. Тому неможливо провести ці вибори з дотриманням європейських норм і принципів, які закладені в документах Ради Європи, які є базовими для ОБСЄ. Це принципово для наших переговорних треків щодо майбутнього вступу в ЄС і НАТО», — сказав представник ЦВК.

ЦВК і Верховна Рада вже працюють над законодавчими змінами щодо виборів

Для розробки законопроєкту щодо можливості проведення виборів в умовах воєнного стану при профільному комітеті ВР буде створено робочу групу. Рішення було ухвалено депутатами на Погоджувальній раді. Таку групу очолить віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко, який з 17 грудня також є головою владної партії «Слуга народу»Цю інформацію, яку медіа опублікували 16 грудня, підтвердив заступник голови ЦВК.

Водночас він повідомив: комунікація з ЦВК щодо цього питання насправді ведеться ще з 2023 року. Центральна виборча комісія утворила три робочі групи, до складу яких входили депутати з профільного комітету парламенту.

«Зараз йдеться про інтенсифікацію цього процесу. Як мені відомо, було ухвалено рішення на погоджувальній раді створити [робочу групу]. Можливо, це буде нова робоча група. Але в неї, окрім представників профільного комітету ВР, будуть залучені представники всіх депутатських фракцій і Груп, які представлені у Верховній Раді, представники ЦВК та громадськості. Офіційно, станом на зараз, ми не отримували запрошення до участі в цій групі, але мій досвід роботи у ЦВК каже про те, що керівництво парламенту організовуватиме цю роботу за традиційними стандартами», — сказав Сергій Дубовик.

Він додав, що ця робоча група почне опрацьовуватиме ті пропозиції, які раніше напрацювала ЦВК, громадськість та експертне середовище. Ця група має визначити дорожню карту, за якою створюватимуться відповідні законодавчі зміни. Наразі невідомо, що це буде: можливо, це буде спеціальний закон, а можливо — зміни в законодавство, в яких буде прописано або проведення повоєнних виборів, або ж голосування після припинення активної фази бойових дій.

Що з голосуванням військових

Сергій Дубовик зазначив, що ЦВК має досвід проведення президентських виборів на фронті. Він нагадав про президентські вибори-2019, коли було створено 675 виборчих дільниць, на яких проголосували понад 37 тисяч військовослужбовців, що перебували в зоні АТО. Проте зараз кількість військових у зоні бойових дій значно більша, що створює додаткові труднощі з організацією процесу волевиявлення.

«Ми розуміємо, яким чином це організувати. Але станом на сьогодні в тих чи інших військових організаціях приблизно (ми не можемо мати точне число) перебуває мільйон людей. Дехто з них перебуває в місцях постійної дислокації чи в тилових районах. Там голосування військових відбуватиметься за звичайними правилами. Але є питання щодо тих, хто перебуває на лінії бойового зіткнення або поза межами місць постійної дислокації (наприклад, на навчаннях за кордоном). Для нас це питання є актуальним. Ми над цим постійно працюємо разом з військовим командуванням», — сказав Сергій Дубовик.

Він зазначив, що законодавство, яке стосується голосування військових, характерне для мирного часу. Проте Центральна виборча комісія вже має пропозиції щодо його вдосконалення.

Про голосування українців за кордоном і невирішені проблеми

Є велика проблема з тим, щоб дати можливість проголосувати всім українцям та українкам, що перебувають за кордоном. А це кілька мільйонів людей. Організація голосування для них вимагає додаткових ресурсів, у тому числі — фінансових.

«Законодавство мирного часу передбачає, що основою для формування виборчих списків громадян за кордоном є консульський облік. Всі наші виборчі дільниці за кордоном, за винятком миротворчих контингентів, утворювались на базі дипломатичних установ.Поки що законодавець цієї норми не змінив. Немає відповіді на запитання, яким чином ми разом з Міністерством закордонних справ думати над розширенням виборчої мережі за кордоном. Це якраз і буде дискусія в тій робочій групі [яка буде створена в парламенті]», — зазначив він.

Сергій Дубовик каже: робоча група при ЦВК напрацювала багато пропозицій про те, як збільшити кількість виборчих дільниць за кордоном. Але Верховна Рада має визначити, які місця для цього можуть бути дозволені. Також депутати мають визначити правила співпраці України з закордонними правоохоронцями для охорони цих виборчих дільниць.

«Треба визначити, як ми будемо фінансувати роботу членів дільничних виборчих комісій. Бо йдеться про суттєві валютні видатки. Наприклад, Польща має на території Великої Британії 157 виборчих дільниць. Члени ДВК отримують по 300-400 євро за день голосування. Уявіть собі розмір видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності цих комісій. Так само є питання щодо приміщень та їхньої оренди», — наголосив Сергій Дубовик.

Онлайн-голосування — під сумнівом

На запитання про те, чи можливе запровадження в Україні голосування на виборах онлайн, за яке виступає, зокрема, президент Володимир Зеленський, Сергій Дубовик відповів так:

«Дійсно, Володимир Олександрович є прихильником усіх інновацій у плані онлайн-голосування. І дійсно такі думки висловлюються. Але якщо ви уважно стежили за його заявою, то він сказав, що з цього приводу є певні сумніви в народних депутатів».

За його словами, сумніви є не лише в народних депутатів, але й у членів ЦВК та експертного середовища.

«По-перше, Україна досить велика. В жодній країні онлайн-голосування такого масштабу не проводилось. Не можна дати одним громадянам право скористатися онлайн-голосуванням, а інших його позбавити. Бо є принцип рівності виборчих прав громадян. Тобто це питання дискусійне в плані кібербезпеки, а також дискусійне з погляду можливості чи неможливості втручання у виборчий процес і зловживання цим правом. Бо виникає питання таємності голосування», — наголосив заступник голови Центральної виборчої комісії.

На його погляд, перед наступними виборами краще не змінювати виборчих процедур, до яких звикли українці. Оскільки ці вибори й так проходитимуть в умовах політичної напруженості. Збереження старих процедур — гарантія того, що суспільство визнає результати голосування. Оскільки воно розумітиме, як зможе проконтролювати організаторів виборів.