Олег Саакян у студії Громадського радіо
Україна зараз що — за крок до старту агітації з «гречкою», білбордами та популізмом? Чи можливі взагалі президентські вибори під час війни?
Про це запитали у політолога Олега Саакяна під час підбиття підсумків тижня в етері тижневика «Далі заголовків» на Громадському радіо:
«…Поки ж розвішування білбордів — це ще не про вибори. Це радше про прогрівання ситуації. Їх уже розвішували багато разів. Це щонайменше п’ята спроба заходу на проведення виборів за час повномасштабного вторгнення. І я досі залишаюся скептичним щодо того, що в короткостроковій перспективі на нас чекають вибори».
Політолог зауважив, якщо ж вибори стануть наслідком цього переговорного процесу і він до чогось приведе, то це відбудеться за багато місяців від сьогодні: «У такому разі самі вибори як такі можуть стати для нас чи не найменшою проблемою. Бо, по-перше, це означатиме, що ми змушені проводити вибори в украй складних умовах. А по-друге, ці вибори спродукують таку кількість викликів, з якими нам ще довго доведеться боротися й розбиратися, і на цьому тлі самі вибори стануть другорядною темою.
Вони лише подразнять і запустять цілу низку процесів. Говорити про готовність до виборів і готувати їх, ще не означає хотіти їх провести».
«Якби Зеленський зараз був налаштований на проведення виборів, то робоча група діяла б не в парламенті за участю близько 60 людей — експертів, аналітиків та інших, — а в Офісі Президента, із залученням значно вужчого, але впливовішого кола осіб. Саме там напрацьовувався б законопроєкт, який Зеленський подав би як невідкладний і який парламент уже обговорював би та ухвалював», — наголосив Олег Саакян.
Він також додав: «По-друге, вже було б перезавантажено чи доукомплектовано Конституційний Суд, адже його рішення буде необхідним для проведення таких виборів. Щонайменше — для роз’яснення, чи йдеться про дострокові, чи чергові президентські вибори, оскільки прямої відповіді на це питання наразі немає. Формально вони є черговими, але відбуваються в позачерговий період».
Водночас Олег Саакян зазначив — процедура, пов’язана з виборами, яка була запущена, є довгою: «Ця тема виникла виключно під тиском Трампа. Зеленський ухопився за неї як за інструмент переговорів, щоб вийти з тиску з боку Трампа щодо територій, капітуляції та всього іншого».
«Таким чином, він використав другорядну тему, яку сам Трамп підняв до рівня вимоги — тему виборів. Мовляв, вони не хочуть нічого підписувати, бо не хочуть виборів, бо вони нелегітимні, і далі весь той набір аргументів, які раніше закидала Росія, а Трамп це проковтнув і почав ретранслювати. Натомість Зеленський відповідає: «вибори — хоч завтра. Але є проблема: щоб вибори відбулися, потрібне припинення вогню».
Як ми з вами постійно кажемо, без припинення вогню всі подальші пункти взагалі не мають жодного сенсу. Хочете вибори — припинення вогню, хочете ще щось — припинення вогню. У будь-якому разі все впирається саме в це. І тепер, коли Трамп каже «а от…», Зеленський може відповісти: так, ми готові проводити вибори. Відповідно, у нього з’являється тема, за якою він може сказати Трампу «так» і до якої може зводити буквально все.
При цьому коли доходить до конкретики — депутати працюють, робочі групи засідають, експерти зазначають, що зараз є три проєкти чи навіть 24 варіанти. Їх ще допрацьовують, колись допрацюють, потім винесуть, і тоді стане зрозуміло. А далі — питання безпеки: спочатку йшлося про 60 днів, потім уже про 90 днів безпеки, необхідних для запуску виборчого процесу», — додав політолог.
У понеділок, 22 грудня, голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія заявив, що у парламенті створюють робочу групу, яка готуватиме ймовірні президентські вибори під час воєнного стану.
Раніше заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в етері Громадського радіо повідомляв, що Конституція України не забороняє президентські вибори під час війни. Вибори президента під час війни забороняє закон «Про правовий режим воєнного стану», тоді як Конституція забороняє лише парламентські вибори.
Водночас є кілька невирішених проблем, через які провести голосування неможливо. Насамперед це активні бойові дії. Також потрібно вирішити проблему з тим, як голосувати військовим, що перебувають на лінії фронту, а також українців та українок, які виїхали за кордон.
Вже 26 грудня відбулося перше засідання робочої групи щодо проведення виборів. Що вдалося напрацювати в етері Громадського радіо розповіла народна депутатка, голова Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.