Місто Сісімут у Гренландії / Фото: Уряд Гренландії
Про Гренландію сьогодні говорить уся Європа. Її назва звучить з вуст майже кожного політика. Те, що ще вчора здавалося далеким арктичним питанням, раптово оголило вразливі місця європейської політики. Дискусія навколо Гренландії змусила Європейський Союз говорити про готовність захищати власні інтереси навіть тоді, коли «шантажує» найближчий союзник.
Гренландія має стратегічне значення для Європейського Союзу, і її суверенітет не може бути предметом торгу. Про це заявила Кая Каллас, висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки під час дебатів у Європейському парламенті 20 січня, повідомляє кореспондентка Громадського радіо.
«Гренландія має стратегічне значення. Це не секрет. Поруч знаходяться ключові підводні шляхи. А під нею — критично важливі сировинні ресурси, що мають значення для світової економіки. Але дозвольте мені чітко заявити. Гренландія належить своєму народу. Жодні загрози чи тарифи цього не змінять. Суверенітет не призначений для торгівлі», – сказала Каллас.
Вона наголосила, що Європейський Союз беззастережно підтримує Гренландію та Данію у захисті їхньої територіальної цілісності та суверенітету. А останні заяви президента США, каже голова дипломатії ЄС, створили ситуацію, яка вимагає єдиної реакції з боку Євросоюзу: «Наша відповідь має полягати в тому, щоб зберігати спокій, триматися на своєму та діяти в єдності».
Європейська комісія запропонувала подвоїти фінансову підтримку Гренландії в наступному бюджеті ЄС, додала Каллас.
За її словами, майбутнє Гренландії може визначати виключно її народ, а діалог між Сполученими Штатами, Данією та Гренландією має вестися без погроз.
Президент США Дональд Трамп публічно заявляє про стратегічне значення Гренландії для національної безпеки Сполучених Штатів і наполягає на посиленні американського впливу на острові. Він пов’язує це нібито недостатніми зусиллями Данії та загрозами з боку Росії в Арктиці.
«НАТО вже 20 років каже Данії, що «вона повинна позбутися російської загрози в Гренландії». На жаль, Данія нічого не змогла з цим зробити»… Тепер настав час, і це буде зроблено», — писав він у своїй соцмережі Truth Social.
Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 21 січня президент США Дональд Трамп повторив свою позицію, що «жодна країна або група країн не в змозі забезпечити безпеку Гренландії, окрім Сполучених Штатів», і наголосив, що члени НАТО повинні бути спроможні захищати власні території. Він також розкритикував Данію, назвавши її «невдячною», та заявив, що вона заборгувала США за захист під час Другої світової війни.
«Все, про що ми просимо, — це отримати Гренландію, включаючи право власності, тому що вам потрібна власність, щоб її захищати. Ви не можете захищати її на умовах оренди», — заявив він, але запевнив — не планує застосовувати силу для досягнення цієї мети.
Крім того, лідер США пов’язує питання Гренландії з економічним тиском на Європу. Він заявив, що «100% запровадить мита, якщо не буде досягнуто домовленості щодо Гренландії». Водночас не уточнмв, чи розглядає можливість силового сценарію.
У своїй риториці Трамп також наголошує, що «Сполучені Штати є єдиною силою, здатною забезпечити мир через силу». Він критикує європейських партнерів за, на його думку, надмірну реакцію на тему Гренландії і закликав їх зосередитися на інших викликах безпеки, зокрема війні Росії проти України.
Під час дебатів у Страсбурзі Кая Каллас застерегла, що погрози не приведуть до поступок і лише підірвуть економічне та безпекове становище як Європи, так і Сполучених Штатів.
«Дозвольте мені чітко заявити: прямі погрози не змусять Данію віддати Гренландію. Вони лише ризикують зробити як Європу, так і Сполучені Штати біднішими та підірвати наше спільне процвітання. Ми не зацікавлені у розпалюванні сварки, але ми будемо стояти на своєму. Європа має низку інструментів для захисту своїх інтересів», – сказала вона.
За словами Каллас, протягом минулого тижня низка європейських країн направила військовий персонал до Гренландії для проведення оглядової місії, щоб забезпечити безпеку. Вона підкреслила, що оборона Гренландії є спільним завданням Європи та союзників по НАТО.
У своєму виступі Каллас також пов’язала ситуацію в Арктиці з війною Росії проти України, наголосивши, що російська агресія вже «змінила європейський безпековий ландшафт далеко за межами самої України» і додала, що «жодна країна не має права захоплювати територію іншої. Ні в Україні, ні в Гренландії, ніде у світі».
Євродепутати у своїх виступах говорили про суверенітет, безпеку Європи та необхідність захищати власні інтереси. Зокрема данський депутат Генрік Даль заявив, що питання Гренландії виходить далеко за межі двостороннього конфлікту, а нинішня ситуація є викликом для Європи.
«Виклик, перед яким ми стоїмо сьогодні, полягає в тому, що більшість виборців у США обрали уряд, який не задоволений світовим порядком, що склався після 1945 року», – підкреслив він і додав – «Підтримуючи сьогодні Гренландію і Данію, ви підтримуєте і себе».
Різку оцінку ситуації дав депутат від Франції Джордан Барделла, назвавши події навколо Гренландії випробуванням для всієї Європи. На його думку, президент США ставить Європейський Союз перед вибором: «Прийняти васалітет під виглядом трансатлантичного партнерства. Або стати суверенними дійовими особами».
Барделла прямо звинуватив Вашингтон у тиску і зазначив: «Коли американський президент відкрито погрожує європейській державі, коли він поєднує територіальний тиск з явним комерційним шантажем, це не просто партнер, який висловлює свою думку, це баланс сил, який нав’язується». Він також наголосив, що Гренландія стала «глобальним стратегічним центром» і будь-яка поступка може створити небезпечний прецедент для інших європейських територій, зокрема французьких.
Окремо на принциповості позиції Євросоюзу наголосив депутат з Данії Мортен Локкегард. «Гренландія – це червона лінія», – заявив він. За його словами, Європейський Союз має достатньо важелів для відповіді на тиск. «ЄС є економічною супердержавою, якщо ми використовуємо наш ринок». Він також зазначив, що ЄС має інструменти проти «економічних репресій, погроз і тиску», та підкреслив: «Ми хочемо міцних трансатлантичних зв’язків, але не за будь-яку ціну. Партнерство вимагає взаємної поваги».
Гренландія — це велетенський острів у Північній Америці, що займає площу близько 2,1 мільйона квадратних кілометрів, але має лише 57 000 жителів і майже повністю покритий льодом. Географічно Гренландія розташована в Арктиці між Північною Америкою та Європою. Її положення робить острів важливим для глобальної безпеки, оскільки є ключовою точкою для спостереження за повітряними і морськими шляхами.
Ще під час Другої світової війни США розмістили свої бази на острові для контролю над Північним Атлантичним шляхом і стримування загроз з боку СРСР. Pituffik Space Base й досі використовується для раннього попередження про ракетні загрози.
Крім того, Гренландія багата на природні ресурси, включно з рідкоземельними металами, мінералами, нафтою та газом.
Формально це автономна територія у складі Королівства Данія, яка має свою владу в багатьох внутрішніх питаннях, але зовнішня політика та оборона належать Данії.
Історично Гренландія перебувала під контролем Данії з XVIII століття. У 1721 році данський місіонер Ганс Егеде започаткував постійне європейське поселення, після чого острів фактично став данською колонією. Формально колоніальний статус зберігався до середини XX століття.
Після референдуму 2008 року Гренландія отримала контроль над природними ресурсами, право на власну мову як єдину офіційну та визнання гренландців окремим народом у межах міжнародного права. Документ також зафіксував право Гренландії в майбутньому проголосити незалежність, якщо таке рішення буде ухвалене на референдумі.
Водночас острів залишається економічно залежним від Данії. Щорічні субсидії з бюджету Копенгагена становлять близько половини державних доходів Гренландії.
Гренландці, за даними опитувань, майже одноголосно виступають проти приєднання до США. Більшість жителів прагне зберегти зв’язки з Данією та право на самовизначення, хоча питання про повну незалежність також залишається на порядку денному. Європейські політики наголошують, що лише народ Гренландії має право вирішувати її майбутнє. Водночас саме це питання стало новою точкою напруження між Європейським Союзом і Сполученими Штатами, які ще донедавна виступали як близькі союзники.