Ілюстративне фото
Як допомогти притулкам для тварин, особливо під час холодів?
Про це в етері Громадського радіо говорили з президенткою Асоціації зоозахисних організацій України, головою Міжнародного благодійного фонду «Дика Україна» (WILD.UA) Мариною Сурковою.
«…Здебільшого притулки просто збирають донати. Вони публікують рахунок громадської або благодійної організації, у структурі якої працює притулок, і просять допомогти — хтось переказує 100–200 гривень, хтось тисячу.
Я бачила, що іноді виставляють конкретні рахунки — наприклад, за лікування собаки: 6 тисяч гривень, які притулок винен клініці. Тоді людей просять оплатити безпосередньо на рахунок ветеринарної клініки або допомогти кормами», — розповіла голова Міжнародного благодійного фонду «Дика Україна».
Тобто, це не завжди збір грошей на картку, додала Марина Суркова:
«Можна, наприклад, оплатити партію дров чи сіна для притулку, придбати кілька мішків корму або ветеринарні препарати, зокрема засоби від паразитів. Також притулки публікують адреси поштових відділень, куди можна надіслати благодійну допомогу».
За словами президентки Асоціації зоозахисних організацій України, можна приїхати до притулку й допомогти особисто. Водночас варто пам’ятати, що кожен притулок має свої правила. Працівники, власники, волонтери відповідають за безпеку тварин, тому важливо слухати їхні інструкції або поради:
«Недотримання правил може нашкодити: можна випадково випустити собаку, який утече, вивести на прогулянку тварин, що агресивно реагують одна на одну, або нагодувати когось кормом, який не підходить через стан здоров’я. У притулках часто є тварини, що потребують спеціалізованого харчування чи особливого догляду».
Водночас Марина Суркова додала: «Фізична допомога справді дуже потрібна. Це прибирання вольєрів, годування та вигул тварин, допомога з перевезенням, а також фотографування й підготовка дописів для соціальних мереж про прилаштування. Якщо людина вміє гарно фотографувати чи писати тексти — це теж цінний внесок, адже одна тварина, яка знайде родину, — це врятоване життя».
«Ті, хто не може приїхати особисто, можуть допомагати дистанційно. Наприклад, поширювати дописи про прилаштування або збори. Можна просто зателефонувати до притулку й запитати, яка допомога наразі найпотрібніша.
Навіть звичайний репост має значення. Коли притулок оголошує збір — на лікування, корм, дрова чи ветеринарні засоби, — поширення інформації в кількох групах може допомогти зібрати необхідну суму. Хтось перерахує 10, 20 чи 100 гривень — і саме з таких невеликих внесків часто складається велика підтримка», — зазначила Марина Суркова.
Президентка Асоціації зоозахисних організацій України наголошує — передусім притулок має бути відкритим і вести прозору діяльність: «До нього повинна існувати можливість приїхати й побачити, що там відбувається. Звісно, не завжди це можна зробити в будь-який момент — до нових людей часто ставляться з обережністю, адже ситуації бувають різні. Проте доступ для волонтерів має бути організований регулярно, наприклад, кілька разів на тиждень».
Обов’язковою має бути і публічна звітність. Якщо притулок оголошує збір коштів, наприклад на корм, він повинен відзвітувати, скільки грошей зібрано, що саме закуплено, опублікувати фото та копії платіжних документів. Фінансова прозорість — одна з ключових ознак надійної організації.
Також, на думку Марини Суркової, у притулку має бути активна публічна сторінка в соціальних мережах, де регулярно висвітлюють його роботу: у якому стані перебувають тварини, чи відбувається їх прилаштування, які є потреби. Якщо ж притулок не публікує звітів, не показує умов утримання і не допускає відвідувачів, це привід поставити додаткові запитання.
Нагадаємо, у притулках Києва та області зараз живе понад 7 тисяч безпритульних тварин. Містян закликають холодною зимою допомагати хвостикам.
Громадське радіо побувало в одному з київських притулків на Виноградарі, аби показати, як собаки та коти переживають морози, а працівники закладу — проблеми з тепло- та енергопостачанням.