Російський павільйон на Венеційській бієнале у 2022 році/ Getty Images
Україна закликає організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії та зберегти принципову позицію, яка була продемонстрована у 2022–2024 роках.
На думку української сторони, одна з найавторитетніших мистецьких платформ світу не може ставати майданчиком для відбілювання воєнних злочинів, які Росія щоденно вчиняє проти українського народу та його культурної спадщини.
Таку позицію висловили Міністерство закордонних справ та Міністерство культури України у спільній заяві:
«Венеційська бієнале — одна з найавторитетніших мистецьких платформ світу, яка не може ставати майданчиком для відбілювання воєнних злочинів, які Росія щоденно вчиняє проти українського народу та нашої культурної спадщини».
У заяві наголосили: «З 2014 року Росія цілеспрямовано знищує об’єкти культурної спадщини України, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, положення Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року.
З початку повномасштабного вторгнення Росія веде системну війну проти української культури, ідентичності та історичної пам’яті. З 2022 року, війна Росії забрала життя 346 митців та 132 українських і іноземних медійників. Росія зруйнувала або пошкодила 1707 пам’яток культурної спадщини та 2503 об’єкти культурної інфраструктури в Україні. З яких 558 повністю знищено. Російські окупанти незаконно вивезли щонайменше 35 482 музейні предмети. А понад 2,1 мільйона одиниць зберігаються на тимчасово окупованих територіях і перебувають під загрозою знищення або незаконного переміщення. Прямі збитки культурному сектору України вже перевищують 4,2 млрд доларів США, а загальні втрати галузі оцінюються більш ніж у 31 млрд доларів».
«Протягом століть Російська імперія та згодом СРСР здійснювали цілеспрямовану політику знищення української ідентичності: забороняли українську мову, привласнювали українських митців і культурні надбання та просували міф про велич і вищість російської культури.
Росія і зараз проводить системну політику культурної експансії та насильницької русифікації на тимчасово окупованих територіях. Українська мова витісняється з освіти, медіа та публічного простору, знищуються українські книжки, переписуються бібліотечні фонди, переслідуються педагоги, журналісти та культурні діячі.
Росія також відкрито використовує культуру як інструмент політичного впливу. Показовим є висловлювання директора російського музею «Ермітаж» Міхаіла Піотровського, який назвав російські культурні проєкти за кордоном «спецоперацією». Це підтверджує, що російська культурна присутність часто є частиною ширшої державної політики легітимізації агресії», — йдеться у спільній заяві Андрія Сибіги та Тетяни Бережної.
Тому, як зазначається, у цьому контексті допуск представників Росії до міжнародних мистецьких подій неприпустимий:
«27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабної агресії Росії, організатори Бієнале засудили агресію та виступили за мир і діалог. Нам незрозуміло, чому ця позиція організаторів змінюється зараз, коли Росія відмовляється припиняти війну, відкидає мирні зусилля та діалог, натомість продовжуючи робити ставку на терор і звірства.
За таких умов будь-які зміни політики чи пом’якшення обмежень не мають реальних підстав, і можуть лише надіслати небезпечний сигнал про підтримку агресії, толерування російських воєнних злочинів та нормалізації геноцидноі політики російських окупантів».
Недопуск Росії до міжнародних культурних майданчиків критично важливий для збереження їхньої нейтральності, уникнення політизації та захисту сфери культури від державної пропаганди війни. У заяві наголосили: «Особливе занепокоєння викликає інформація про зв’язки заявленої Комісарки російського павільйону Анастасії Карнєєвої з російським військово-промисловим комплексом. Що ще раз підкреслює: в Росії культура невіддільна від мілітаристського режиму.
Закликаємо організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Російської Федерації та зберегти принципову позицію, яка була продемонстрована у 2022–2024 роках. Вірність цінностям свободи, людської гідності та міжнародного права має бути визначальною для глобальної мистецької спільноти. Так само як солідарність із українським народом, чию культуру намагаються знищити».