Продукти\Ілюстративне фото
З’являються прогнози, що через загострення на Близькому Сході в Україні можуть зрости ціни на деякі продукти. Що здорожчає та чи буде це подорожчання тимчасовим?
Про це в етері Громадського радіо розповів аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка.
«Якщо так взагалі обрати, то він пов’язаний не тільки із нашою країною, а й з країнами Європи, з яких ми багато продуктів імпортуємо. Якраз із деяких країн Близького Сходу, з Африки і нашого, скажімо так, сусіда торгівельного, одного з найбільшого партнера Туреччини. Вплив є, є декілька напрямків впливу.
По-перше, це, якщо казати, в межах усієї галузі, в цілому це вплив на вартість зростання пального. Це зараз по деяких продуктах буде швидше відчуватися, на деяких продуктах пізніше відчуватися, тому що першочергово продукти, здорожчання яких ми можемо відчути, це продукти переважно імпортні. Тобто це, для прикладу, якісь овочі, фрукти можуть бути, це можуть бути швидкопсувні імпортні товари, тобто ті, які вимагають повної реалізації у найближчі 2 тижні або 10 днів.
Ну і тут вже буде закладатися вартість пального, яке вже використовується, тобто зараз по поточних цінах.
І другий фактор також, який зараз відіграватиме роль, це зміна курсової різниці долара-євро. Це також є важливо при реалізації імпортних товарів в Україні, які розмитнюються і які заходять сюди вже по іншому курсу, ніж був, для прикладу, в поточний період минулого року», — каже аналітик.
«Можемо відзначити молочну деяку продукцію, також фрукти, овочі. Зараз ми переходимо в таку сезонну фазу, коли імпортні овочи переважають на прилавках. Це завжди було, десь з березня по початок червня. Це починає змінюватися десь вічутно з травня, і тоді, можливо, будемо бачити вже реалізацію тепличних українських овочів.
Але теж треба розуміти, що на той момент зміниться суттєва ситуація на Близькому Сході, і паливо не скоче, в ці нові категорії нижче, ніж прогнозується. Тобто, хтось каже навіть, що вартість палива, скоріш за все, буде дорівнювати вже і 100 гривень за літр. Але, якщо, в принципі, ціна не піде вгору і зможе трошки відкотитися, то є вірогідність того, що при гарній пропозиції у нас даних товарів ціна не дуже високо зросте», — розповідає Максим Гопка.
«Дивіться, це дуже цікаве питання, тому що, по-перше, ми не знаємо, наскільки довго буде відбуватися ця ситуація на Близькому Сході. По-друге, це такий період невизначеності, він на ринку присутній і відіграватиме важливу роль, тому що, скоріш за все, цей чинник буде більше для нас впливати негативно. Тому що період невизначеності або фактори, які впливають на ціноутворення, вони йдуть з песимістичним прогнозом, а тобто на збільшення.
Ми не знаємо, які точно інструменти будуть використовувати інші країни для того, включаючи США, щоб врегулювати дану ситуацію. Тобто, з того, що ми бачимо, все залежить від внутрішніх запасів країн. Це залежить від тих обсягів видобутку нафти, які можна потім буде реалізовувати.
Тому що проблема навіть зараз полягає у тому, що та нафта, яка видобута, вона накопичувалася, і її не можна реалізувати логістичними шляхами. Тобто, країнам, які видобувають цю нафту, їм немає де її вже зберігати, тому вимушено зменшують видобуток. А це прямопропорційно впливає на ціноутворення біржових цін, майбутніх обсягів при реалізації», — каже аналітик УКАБ.
«У нас є й позитивна тенденція. Досліджуючи, наприклад, цінову політику овочів, яка зараз представлена на прилавках, можна відзначити, що вона десь у півтора-три рази менша, ніж була рік назад в цей же період часу.
Тобто, овочі борщового набору, вони більш доступні зараз, ніж були рік тому. Тобто, це також треба розуміти. Потім, якщо говорити за ціни на яйця, які також, в принципі, будуть перед великоднім сезоном підростати, але вони знижуються десь на другій половині квітня – на початку травня через збільшення пропозиції.
Обсяги виробництва яєць не знизилися порівняно з минулим роком, і поголів’я птиці також. Вони тримаються на тому ж самому рівні, можливо, з одним відсотковим десь збільшенням невеликим.
Але тут, скажімо так, ми будемо дивитися далі, що нам може запропонувати господарство населення. Тобто, якщо говорити про м’ясо і молоко, очікується, що до середини року світовий попит на молочні продукції буде і надалі слабший, і це відзначиться навіть реалізацією внутрішнього молока, тому що, якщо говорити за підприємства, вони продають молоко на реалізацію, молоко-сировину для переробки. А переробник, в свою чергу, зараз вже вирішує, якщо він має технологію сухого молока, зберегти і потім реалізувати, або, скажімо так, реалізувати далі ціни. Ви можете зараз спостерігати, що є навіть деякі знижки на молочні продукти, на йогурти, десь точково на сметану. Вершкове масло зараз, в принципі, тримається в ціні…», — розповів Максим Гопка.
Як повідомлялося напередодні, ціни на нафту 9 березня сягнули позначки зростання на 25%, що є найвищим рівнем з середини 2022 року, через скорочення поставок великими виробниками та побоювання щодо тривалих перебоїв у судноплавстві на тлі ескалації бойових дій між США, Ізраїлем та Іраном.
28 лютого Ізраїль атакував столицю Ірану, Тегеран. США підтримали атаку. Президент США Дональд Трамп заявив, що Америка розпочала «велику бойову операцію» проти Ірану з метою «усунення неминучих загроз з боку іранського режиму». Міністерство оборони США назвало операцію проти Ірану «Операція Епічна лють».
Іран завдавав удару у відповідь по Ізраїлю та військових базах США.
Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA) вночі 1 березня підтвердило, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув. Інформаційне агентство Fars, наближене до Корпусу вартових Ісламської революції, також заявило, що загинули донька, зять, онук та одна з невісток Алі Хаменеї.
Раніше про смерть Хаменеї написав президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. За його словами, ліквідувати Хаменеї вдалося за допомогою американської розвідки та високотехнологічних систем стеження, а ще завдяки співпраці з Ізраїлем.
Водночас в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявили, що під час авіаударів по Ірану 28 лютого ліквідовано щонайменше сімох іранських високопосадовців. Серед них — очільник Міноборони країни Азіз Насірзаде та командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммад Пакпур.
У неділю, 1 березня, Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що розпочинає «найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки» проти Ізраїлю та «американських терористичних баз».
Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, який тимчасово керує країною і виконує роль верховного лідера заявив, що Іран не вестиме переговорів зі США.
2 березня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза операції проти Ірану буде ще більш руйнівною. За його словами, мета — знищити балістичні ракети, їх виробництво, дрони та флот Ірану, а операція триватиме стільки, скільки потрібно.
На брифінгу 4 березня керівник Пентагону Піт Гегсет заявив, що США потопили іранський військовий корабель в Індійському океані, уразивши його торпедою із субмарини.
Голова Пентагону спрогнозував, що військова операція США та Ізраїлю проти Ірану може тривати 8 тижнів. Раніше ЗМІ дізналися, чому для початку операції було вибрано саме цей день.
Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану однозначно вплине на Україну. Цей вплив з одного боку позитивний, але з іншого — негативний. Про це в етері Громадського радіо наголошував політолог, голова Центру аналізу і стратегії Ігор Чаленко.
За його словами, позитивно те, що Росія втратила одного зі своїх союзників, який безпосередньо надавав їй «шахеди» та технології для їхнього виробництва, а ще потенційно міг передавати їй ракети. Крім того, виявилося, що Росія не є надійним союзником для інших країн на міжнародній арені.
Водночас є й негативні чинники. Зокрема, Росія хоче використати ситуацію в Ірані для свого відбілювання та позиціює себе так само, як США позиціюють себе в російсько-українській війні. Ще один негативний чинник — вплив на економіку через зростання цін на нафту.
Крім того, на думку політолога, Україна може зіткнутися з проблемами постачання зброї, зокрема — ракет PAC-3 до ЗРК Patriot. Ще одним негативним фактором Ігор Чаленко назвав відвернення фокусу від війни в Україні.