Ціни на нафту сягнули найвищого рівня з 2022 року на тлі ескалації навколо Ірану — Reuters

Ціни на нафту 9 березня сягнули позначки зростання на 25%, що є найвищим рівнем з середини 2022 року, через скорочення поставок великими виробниками та побоювання щодо тривалих перебоїв у судноплавстві на тлі ескалації бойових дій між США, Ізраїлем та Іраном.

Про це повідомило Reuters.

Видання зазначає, що на енергетичних ринках панує особливе занепокоєння, оскільки криза розгортається навколо Ормузької протоки, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти.

Як зазначається, перебої в русі танкерів та зростання безпекових ризиків уже уповільнили судноплавство, що робить азійських покупців особливо вразливими, з огляду на їхню значну залежність від нафти із Близького Сходу.

• Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 29,96 дол. (27%) до 117,65 дол. за барель о 04.51 за Гринвічем (06.51 за Києвом), що є найбільшим в історії зростанням за один день. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчали на 25,72 дол. (28,3%) до 116,62 дол.
• Раніше у понеділок WTI піднялася на 31,4%, досягнувши сесійного максимуму в 119,48 дол. за барель, а Brent піднялася на 29% до 119,50 дол. за барель. До цього зростання в понеділок нафта Brent вже зросла на 27%, а WTI — на 35,6% минулого тижня.

«Якщо постачання нафти через Ормузьку протоку не відновиться найближчим часом, і напруженість у регіоні не зменшиться, тиск на зростання цін, ймовірно, збережеться», — зазначив керуючий директор з інвестиційної стратегії у сінгапурському банку OCBC Васу Менон.

Ірак і Кувейт розпочали скорочення видобутку нафти, що стало додатковим фактором після попереднього зменшення поставок скрапленого природного газу з Катару, оскільки війна заблокувала поставки з Близького Сходу. Аналітики прогнозують, що Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія також будуть змушені знизити видобуток нафти через виснаження своїх запасів.

Водночас ціни зростають і через призначення Моджтаби Хаменеї наступником свого батька Алі Хаменеї на посаді верховного лідера Ірану. Це свідчить про те, що за тиждень після початку конфлікту із США та Ізраїлем у Тегерані твердо залишаються при владі прихильники жорсткої лінії.

За словами Сатори Йосіди, аналітика з питань сировинних товарів компанії Rakuten Securities, із призначенням Моджтаби Хаменеї мета президента США Дональда Трампа щодо зміни режиму в Ірані стала ще більш складною:

«Ця думка прискорила купівлю (нафти – ред.), оскільки очікується, що Іран продовжить закриття Ормузької протоки та атаки на об’єкти інших нафтовидобувних країн, як це було минулого тижня».

За прогнозами аналітика, ціна на нафту WTI може зрости до 120 дол., а потім до 130 дол. за барель за відносно короткий період, пише Reuters.

• Ескалація на Близькому Сході: які наслідки це може мати для України 

Що відбувається?

Ізраїль атакував столицю Ірану, Тегеран, 28 лютого. США підтримали атаку. Президент США Дональд Трамп заявив, що Америка розпочала «велику бойову операцію» проти Ірану з метою «усунення неминучих загроз з боку іранського режиму». Міністерство оборони США назвало операцію проти Ірану «Операція Епічна лють».

Іран завдавав удару у відповідь по Ізраїлю та військових базах США.

Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA) вночі 1 березня підтвердило, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув. Інформаційне агентство Fars, наближене до Корпусу вартових Ісламської революції, також заявило, що загинули донька, зять, онук та одна з невісток Алі Хаменеї.

Раніше про смерть Хаменеї написав президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. За його словами, ліквідувати Хаменеї вдалося за допомогою американської розвідки та високотехнологічних систем стеження, а ще завдяки співпраці з Ізраїлем.

Водночас в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявили, що під час авіаударів по Ірану 28 лютого ліквідовано щонайменше сімох іранських високопосадовців. Серед них — очільник Міноборони країни Азіз Насірзаде та командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммад Пакпур.

У неділю, 1 березня, Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що розпочинає «найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки» проти Ізраїлю та «американських терористичних баз».

Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, який тимчасово керує країною і виконує роль верховного лідера заявив, що Іран не вестиме переговорів зі США.

2 березня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза операції проти Ірану буде ще більш руйнівною. За його словами, мета — знищити балістичні ракети, їх виробництво, дрони та флот Ірану, а операція триватиме стільки, скільки потрібно.

На брифінгу 4 березня керівник Пентагону Піт Гегсет заявив, що США потопили іранський військовий корабель в Індійському океані, уразивши його торпедою із субмарини.

Голова Пентагону спрогнозував, що військова операція США та Ізраїлю проти Ірану може тривати 8 тижнів. Раніше ЗМІ дізналися, чому для початку операції було вибрано саме цей день.

Вплив операції на Україну

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану однозначно вплине на Україну. Цей вплив з одного боку позитивний, але з іншого — негативний. Про це в етері Громадського радіо наголошував політолог, голова Центру аналізу і стратегії Ігор Чаленко.

За його словами, позитивно те, що Росія втратила одного зі своїх союзників, який безпосередньо надавав їй «шахеди» та технології для їхнього виробництва, а ще потенційно міг передавати їй ракети. Крім того, виявилося, що Росія не є надійним союзником для інших країн на міжнародній арені.

Водночас є й негативні чинники. Зокрема, Росія хоче використати ситуацію в Ірані для свого відбілювання та позиціює себе так само, як США позиціюють себе в російсько-українській війні. Ще один негативний чинник — вплив на економіку через зростання цін на нафту.

Крім того, на думку політолога, Україна може зіткнутися з проблемами постачання зброї, зокрема — ракет PAC-3 до ЗРК Patriot. Ще одним негативним фактором Ігор Чаленко назвав відвернення фокусу від війни в Україні.

---