На Громадському радіо стартує блог «Пані Троян: викриття з окупації» журналістки Валентини Троян.
Вона розповіла деталі запуску програми в ранковому етері Громадського радіо.
— Розкажи насамперед більше про проєкт, про його мету. І що стало особисто для тебе поштовхом, що вже зараз час це робити?
Валентина Троян: Поштовх стався у мене ще в 2014 році, — що потрібно щось робити в межах моїх компетенцій. Я намагалася всі ці роки робити.
Розповідати про окуповані території, про війну, про людей в окупації, про гуманітарну ситуацію. І оскільки ми постійно шукаємо можливості командою Громадського радіо, то ми за підтримки Інституту масової інформації будемо робити цей блог. Різні формати, але тема та сама.
Люди в окупації, їхні долі. Ми будемо вдячні командою, якщо нам писатимуть відгуки, коментарі. Ми готові до конструктивних зауважень. Звісно, що будемо раді чути відгуки від жителів окупованих територій, але я хочу наголосити, пам’ятайте про безпеку, зважуйте, коли пишете нам в редакцію. Я думаю, ви знаєте, що Громадське радіо блокується на окупованих територіях, хоча є легальні можливості послухати нас, зайти на наш сайт, почитати, але безпека перш за все.
— Як ти працюєш із джерелами та з історіями людей, тому що, наскільки я розумію, це будуть міні-розслідування на різні теми. І тут дуже складно працювати, тому що я сама на своєму досвіді знаю, що коли ти моніториш ці теми, що відбувається на тимчасово окупованих територіях, то чимало маніпуляцій, не кажучи вже про те, що якщо ти хочеш щось перевірити у російських реєстрах, вони працюють не так, як українські реєстри. Це все дійсно складно, закрито, потрібно реєструватися, оформлювати фейковий російський номер і так далі, купа всяких проблем.
Валентина Троян: Скажу, що до 2022 року з російськими реєстрами певною мірою мені було навіть легше працювати в плані відкритості, але тепер складно потрапити, є труднощі, якщо у тебе немає VPN, тобто треба підібрати VPN для того, щоб зайти на ці ресурси російські, там де їхня база даних, і пошукати якусь інформацію.
Буду шукати можливості, буду консультуватися з колегами, які, можливо, більш фахові в питаннях цифровізації і комп’ютерного світу, і взагалі більше розуміються на мережі, — як обійти якісь блокування, але так, я шукатиму цю інформацію.
Відкриті джерела — це соцмережі, телеграм-чати. Нещодавно після однієї резонансної події на окупованій території я читала місцевий чат, можна простежити настрої, ну і зрозуміти певну інформацію, тобто верифікувати, але потрібно зважувати, що люди, звісно що, не пишуть це відкрито.
— Словом, OSINT — це наше все. Скажи, будь ласка, про що буде тема першого випуску? І зауважу, що о восьмій годині вечора 30 квітня ви вже можете ознайомитися з цим блогом і він виходитиме як на ютуб-платформі, так і на нашому сайті, подкаст-платформах, тому обирайте зручний для вас формат і слухайте та читайте.
Валентина Троян: Ми взяли тему водопостачання, точніше відсутності водопостачання і дослідили, як росіяни викривлюють причину нестачі води, відсутності води на Донеччині та на Луганщині. Чому обрали цю тему? Вона мені дуже близька, тому що, насправді, ще до війни, я сама з Луганщини, і на певній частині Луганщини це була прям проблема.
Той регіон, з якого я, у нас води не було місяцями і це була зношеність труб, основна причина, ну і якась, я не знаю, байдужість, мабуть, місцевої влади до цього питання або відсутність фінансування. Одним словом, я пам’ятаю літа, коли за весь сезон води могло не бути місяць. Нас виручав колодязь, але колодязь був не у всіх, тому що у нас такі ландшафти, геологічні особливості, що у нас не у всіх є колодязі. А свердловини, це дуже-дуже дорого, тому що вода прямо на шаленій глибині.
І у нас, я не пам’ятаю, у когось з моїх знайомих були свердловини. Тому вирішили взяти цю тему. Неможливо жити насправді, коли у тебе немає навіть води, і мій колодязь, до речі, вже висох також.
— Ти обмежуєшся якось територіально у блозі в плані тимчасово окупованих територій? Чи це тільки Донеччина та Луганщина, чи це нещодавно тимчасово окуповані території?
Валентина Троян: Ні, не обмежуюся абсолютно. Можливо, звісно, десь моя експертиза буде більшою, десь меншою. Там, де буде меншою моя експертиза, я шукатиму колег, шукатиму фахівців, які зможуть мені пояснити, що відбувається. Я не буду говорити, що в мене прям амбітні плани зробити якесь викриття-викриття, тому що у нас команда невелика. Але привернути увагу до тих тем, які залишаються поза увагою, навіть в українському інформаційному просторі, це, я думаю, ми зможемо.
Ну, власне, це і роблять мої колеги з локальних медіа. От війна показала, наскільки цінні локальні медіа. Тому привернути увагу або дійсно в процесі зробити певні викриття.
Це і гуманітарна ситуація, це затримання. Пропаганда — це може бути один із моментів, якщо ми будемо розуміти, що якийсь фокус буде цікавий.
Повністю розмову із Валентиною Троян слухайте у доданому аудіофайлі
Цей подкаст створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів