Кілька товстих офісних папок-реєстраторів, заповнених великими пачками аркушів / Фото: ілюстративне / Pixabay
Частина території України окупована ще з середини березня 2014 року. З 24 лютого 2022 року окупованих територій побільшало. Тому питання, як оформити спадщину, яка розташована в окупації, людям, що проживають на підконтрольній уряду частині України дуже актуальне.
Про те, як це зробити та що для цього потрібно, в етері Громадського радіо пояснив адвокат, керівник секції спадкового права Комітету Національної асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу Олексій Мотилюк.
Він пояснює: якщо спадкодавець помер під час окупації, то передусім потрібна державна реєстрація його смерті.
«Якщо місце відкриття спадщини на окупованій території, то перше, на що потрібно звернути увагу спадкоємцям, — це те, щоб була проведена державна реєстрація смерті спадкодавця. Бо спадщина відкривається з моменту смерті спадкодавця», — наголосив адвокат.
Він розповів: трапляється багато випадків, коли спадкоємці чи близькі люди мають інформацію про смерть, але не мають відповідних документів. Тому такі спадкоємці не мають з чим звертатись до відділу реєстрації актів цивільного стану, щоб там здійснили державну реєстрацію смерті, склав про це актовий запис і видав зацікавленим особам свідоцтво про смерть. У такому випадку формально спадщина не відкривається.
«Ми може й знаємо, що спадкодавець помер. Але ж нам потрібно, щоб цей факт був належним чином зареєстрований державними органами. Це перша проблема, перед якою постає велика кількість людей. Відповідно, вони не можуть починати будь-яку реалізацію своїх спадкових прав. Наприклад, звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а нотаріус не може заводити спадкову справу, бо немає актового запису про смерть», — сказав адвокат.
Олексій Мотилюк каже: спадкоємцям знадобляться будь-які докази смерті чи загибелі спадкодавця. Підійдуть навіть документи, які видають органи окупаційної влади. Але в такому випадку спадкоємці мають звертатись до суду за встановленням факту смерті спадкодавця.
Адвокат зазначив, що суди розглядають такі справи у скорочені строки та, за його словами, «дуже лояльно й результативно ставляться до таких заяв».
Далі, на підставі рішення суду, будь-який відділ РАЦС на території України може скласти актовий запис про смерть і видасть свідоцтво про смерть.
Олексій Мотилюк пояснює: якщо документ вже є, то з дати смерті спадкодавця, яка в ньому зазначена, починаються строки на прийняття спадщини.
«Наступне, про що мають думати спадкоємці, — це про дотримання строків», — наголосив адвокат.
Адвокат наголошує: на прийняття спадщини спадкоємці мають шість місяців з моменту відкриття спадщини, тобто за загальним правилом — з дня смерті спадкодавця.
Але є випадки, коли державна реєстрація смерті спадкодавця здійснена через більш ніж місяць після того, як людина фактично померла. Таких випадків, як розповів адвокат, на сьогодні безліч. Це можливо з таких причин:
Як зазначив Олексій Мотилюк, в таких випадках реєстрація смерті відбувається навіть значно пізніше, ніж через місяць з дати смерті спадкодавця.
Адвокат каже: станом на сьогодні на такі випадки є винятки з правила про шість місяців.
«Якщо смерть спадкодавця була зареєстрована більше, ніж через місяць після фактичної смерті людини, то строки, пов’язані зі спадкуванням, починаються не з моменту фактичної смерті, а з моменту державної реєстрації смерті», — наголосив адвокат Олексій Мотилюк.
Наприклад: якщо людина фактично померла влітку 2022 року, але її смерть зареєстрували у травні 2026 року, то строки на прийняття спадщини починаються з травня 2026 року, пояснив адвокат. Таким чином, спадкоємці мають реальні шість місяців на реалізацію своїх прав.
Адвокат пояснює: якщо строки пропущено, то це має певні юридичні наслідки. Адже означає, що спадкоємець спадщину не прийняв.
Далі він може звернутись до суду позовом про надання додаткового строку на прийняття спадщини. Це можуть бути два тижні, а може бути й місяць. Це вже на розсуд суду, залежно від конкретних обставин. Але цей строк має бути достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, яку потрібно надати нотаріусу.
«Але звернення до суду — це додаткові гроші й час. І спадкоємець має навести суду вагому, поважну причину, з якої він пропустив цей строк», — застеріг адвокат.
Таких випадків, каже Олексій Мотилюк, теж чимало. Він пояснює: якщо спадкова справа була заведена до війни, її буде видно в електронному спадковому реєстрі. Її зможе побачити будь-який нотаріус.
«Залежно від того, чи збереглася справа фізично, чи був вивезений у безпечне місце архів державної чи приватної нотаріальної контори, чи державний нотаріальний архів, тобто те місце, де фізично зберігалася ця спадкова справа. Якщо вона була переміщена в безпечний регіон, то з нею можна працювати далі», — сказав Олексій Мотилюк.
Він додав: спадкова справа — це лише картонна тека, в якій зберігається низка документів — наприклад, заяви, подані спадкоємцем. І вона або доступна на неокупованій території, або залишилася в окупації й доля її невідома.
«У випадку, якщо фізична справа фізично збережена, спадкоємці звертаються до будь-якого нотаріуса і там, залежно від обставин, нотаріус вирішить, чи може він працювати з цією справою. А можливо спадкоємцеві доведеться звернутись до нотаріальної контори, яка перемістилась, але продовжує роботу в безпечному регіоні. Такі випадки також є. Їх не дуже багато, але вони є», — сказав Олексій Мотилюк.
Якщо спадкова справа заведена в електронному реєстрі та є інформація про те, що вона фізично не збереглась, то теоретично є процедура, за якої нотаріус на підконтрольній уряду території України може продовжити з нею працювати, навіть не маючи перед собою паперових носіїв.
«Але це надзвичайно складно, якщо ми говоримо про практику. Технологія існує. Але на практиці в того нотаріуса, до якого звернулися спадкоємці на підконтрольній території, надзвичайно складне завдання. Він повинен, не маючи перед собою спадкової справи, зібрати з доступних джерел інформацію про те, а що ж там було, в тій спадковій справі й фактично відновити її й продовжити оформлення далі. Випадків, коли ця процедура відбувається успішно для спадкоємців, дуже мало. І в більшості випадків, коли нотаріус не може продовжити роботу з такою спадковою справою, тоді спадкоємці мають єдиний альтернативний спосіб — звертатись до суду», — наголосив адвокат.
В судах цей процес може тягнутися роками:
«Якщо це традиційне звернення до суду щодо визнання права власності на спадкове майно, то такі справи розглядаються точно в такі самі строки, як інші цивільні справи. Строк розгляду залежить від багатьох обставин», — наголосив адвокат, керівник секції спадкового права Комітету Національної асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу Олексій Мотилюк.