Евіка Сіліня оголошує про відставку з посади прем’єр-міністра Латвії на пресконференції 14 травня 2026 / Фото: LETA
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня в четвер, 14 травня подала у відставку. Разом з нею у відставку йде весь уряд. 15 травня починаються перемовини про формування нового уряду.
Про свою відставку вона оголосила на пресконференції в будівлі уряду.
Як пише Delfi, вона звинуватила депутатів від партії «Прогресивні» у тому, що їхня реакція на відставку ексміністра оборони Андріса Спрудса та висунення на цю посаду полковника Райвіса Мелніса стали причиною розпаду коаліції. Вона заявила, що керівництво «Прогресивних» замість спільної роботи над зміцненням безпеки обрало політичне позиціювання. За її словами, «Прогресивні» взяли на себе зобов’язання, посади та обіцянки, але не змогли досягти результатів, а в момент виникнення критичної ситуації переклали відповідальність на інших.
Нагадаємо, 7 травня у латвійське місто Резекне, неподалік кордону з Росією, з російського боку залетіли три українські дрони, які летіли атакувати російські порти на Балтійському морі. Вони були під дією російських засобів РЕБ.
Після цього про відставку заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, який очолив цю посаду за квотою «Прогресивних».
Падіння дронів призвело до гострої критики міністра оборони як з боку опозиції, так і коаліційних партнерів. Спрудсу закидали неготовність країни до повітряних атак, яку проявив цей інцидент. По-перше, латвійські військові не збили дрони. По-друге, оповіщення про повітряну тривогу прийшло мешканцям регіону вже після того, як загроза минула. І це відбулося на тлі рекордного збільшення безпекових витрат Латвії.
Прем’єрка Евіка Сіліня назвала ім’я потенційного наступника Спрудса на посаді. Ним став полковник Райвіс Мелніс. Він був радником вже колишньої прем’єрки, але останні роки працював в Україні як спеціальний представник латвійського Міноборони — по суті, як один з військових аташе при посольстві в Києві. Цей досвід дає йому унікальне як для латвійських військових розуміння дронової війни сучасного типу.
Проте, як писала «Європейська правда», з політичного погляду це призначення викликає низку запитань.
Одне з них — це порушення загального правила НАТО, за яким міністром оборони обов’язково має бути цивільна особа. Та ще більша проблема — політична. Річ у тім, що посада міністра оборони за коаліційними домовленостями належить до квоти партії «Прогресивні», представником якої був Спрудс. Тож Евіка Сіліня могла б як мінімум попросити коаліційних партнерів висунути кандидатуру позапартійного Мелніса від свого імені. Проте вона навіть не намагалася знайти компроміс, а свідомо обрала шлях, який вів до розвалу нинішньої коаліції.
Остаточне рішення про вихід з коаліції «Прогресивні» прийняли лише після зустрічі з головою уряду. За словами лідера партії Андріса Шуваєвса, на зустрічі, що відбулася 13 травня, він «не отримав відповідей» від прем’єрки і додав, що Евіка Сіліня самотужки «розвалила власний уряд».
15 травня президент Латвії Едгар Рінкевичс зустрінеться з представниками всіх парламентських фракцій та проведе перемовини щодо формування нового уряду.