Восьмикутна колекційна монета в прозорому футлярі, поставлена на східці чи стопку книжок. На лицьовому боці зображена стилізована фігура людини в динамічній позі на тлі жовто-помаранчевого кола. Угорі розміщений малий герб України. Навколо написано: зліва «УКРАЇНА 2026», справа «ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР» / Фото: НБУ
В Україні з’явилася восьмикутна пам’ятна монета, присвячена українській авангардистці Олександрі Екстер.
Про це повідомила пресслужба Національного банку.
«Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету «Український авангард. Олександра Екстер», присвячену яскравій постаті європейського авангарду XX століття – Олександрі Екстер, українській художниці, педагогині, одній із засновниць стилю ар-деко», — сказано в повідомленні.
У НБУ розповіли, що випуск цієї пам’ятної монети започатковує новий напрям у нумізматичній програмі Національного банку, присвячений темі українського авангарду, вшановуючи внесок Олександри Екстер і українських митців, які вирізнялися сміливими творчими експериментами та сприяли утвердженню українського мистецтва в контексті світової культури.
Презентував нову монету голова Національного банку Андрій Пишний під час відкриття виставки «Авангардистки» у Музеї авангарду (філія Музею історії міста Києва) – мистецького проєкту, присвяченого видатним українським мисткиням, чия творчість стала невід’ємною частиною європейського авангарду та світового модернізму. Участь у заході взяли представники державних органів та фінансової сфери, мистецької та музейної спільноти, міжнародних дипломатичних кіл тощо.
«Презентацією пам’ятної монети, присвяченої Олександрі Екстер, ми розпочинаємо новий напрям. Це черговий наш крок, щоб повернути своє. Дати розуміння, що українська культура, українські авангард та модернізм були самодостатні, і ця самодостатність звучить на глобальному рівні. Олександрі Екстер не знайшлося місця в імперії — і вона привнесла українські контекст, ритм і кольори в європейську культуру. Її ім’я сьогодні звучить у всьому світі, і Національний банк України, закарбовуючи українських авангардистів у металі, робитиме все для того, щоб українці більше знали про свій культурний спадок і пишалися своєю самодостатністю», — наголосив Пишний.
Пам’ятна монета «Український авангард. Олександра Екстер» має номінал 10 гривень. Вона виготовлена у формі восьмикутника зі срібла 999 проби:
На аверсі монети в центрі на дзеркальному тлі зображено виразний ескіз театрального костюма до іспанського танцю з кольоровими елементами авторства Олександри Екстер, що підкреслює її унікальний творчий стиль.
Угорі на аверсі розміщено малий Державний Герб України, праворуч від ескізу — вертикальний напис ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку; ліворуч від ескізу — номінал 10 із графічним символом гривні ₴, напис УКРАЇНА, рік карбування — 2026.
На реверсі монети на дзеркальному тлі – стилізований фрагмент оформлення театральної сцени як відсилання до сценографічних робіт Олександри Екстер, що вирізнялися експресією та новаторським осмисленням сценічного простору.
Художник — Микола Коваленко. Скульптор — Анатолій Демяненко.
Пам’ятна монета «Український авангард. Олександра Екстер» введена в обіг 22 травня 2026 року. Її тираж – до 10 000 штук.
Придбати цю монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ з 02 червня 2026 року, а також у банків-дистриб’юторів (перелік яких зазначено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку).
Олександра Екстер народилася в 1882 році в місті Білосток, яке в ті часи входило до Польського Королівства у складі Російської імперії. Мама була грекинею, а тато — білоруським євреєм. Коли мисткині виповнилося 2 роки, вони переїхали в Смілу, а потім — до Києва.
Вона навчалася у гімназії Святої Ольги, опісля — у Київському художньому училищі у художника-живописця Миколи Пимоненка разом із майбутніми авангардистами Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком. Брала уроки в українського маляра-пейзажиста Сергія Світославського.
Була двічі одружена. Від першого чоловіка Миколи Екстера вона взяла прізвище. Художниця багато мандрувала та жила у Києві, Санкт-Петербурзі, Москві, Відні та Парижі. Але саме Київ був її домівкою, адже тут вона прожила 35 років.
Після одруження Олександра Екстер в їхньому з чоловіком будинку відкрила майстерню живопису, яка мала значний вплив на розвиток мистецтва у Києві: там навчалася і спілкувалася творча молодь, серед яких авангардисти Вадим Меллер, Климент Редько, театральний декоратор та один із основоположників сценографії Олександр Хвостенко-Хвостов, театральний художник Ісак Рабинович та інші.
Завдяки зв’язкам свого чоловіка Миколи Екстера Олександра познайомилася з Наталією Давидовою, яка мала маєток із майстернею у Вербівцях поблизу Черкас. Саме там художниця, яку зараз вважають представницею європейського кубізму, футуризму, українського авангарду, одна із засновниць стилю «ар-деко», відкрила для себе українське народне мистецтво.
За словами дослідника творчості Олександри Екстер Георгія Коваленка, цей світ у Вербівці визначив у живописі художниці його колористичну стихію та став джерелом образності.
Екстер та Давидова з іншими дослідниками шукали народні мотиви, переосмислювали їх, осучаснювали та разом із Казимиром Малевичем, Іваном Пуні, Ксенією Богуславською малювали супрематичні дизайни для вишивок на сумках, подушках, килимах, поясах. Згодом створили Київське кустарне товариство, а ще презентували вишивки з Вербівців на виставках у Києві та країнах Європи. У 1917 році понад 400 робіт було експоновано в Москві, назад вони не повернулися.
Також Олександра Екстер захоплювалася керамікою з села Дубинці, що зараз в Обухівському районі Київської області. І мотиви гончарів можна знайти в її картинах.
Вона перша почала створювати об’ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих. Також наполягла на тому, аби театральні костюми були співзвучними з кольоровим рішенням фону, звернула увагу на освітлення, працюючи в театрі в Києві, та запропонувала розмальовувати обличчя.
Свої ідеї вона втілила в трьох виставах в Камерному театрі у Москві — «Саломея», «Ромео і Джульєтта» та «Фаміра Кифаред». Їхнім режисером був Олександр Таїров. Екстер оформляла балетні постановки в студії у Києві артистки балету Броніслави Ніжинської.
У грудні 1917 року вона приїхала у Київ та вже не змогла виїхати до 1920 року. 9 січня 1918 року було проголошено повну незалежність Української народної республіки, а вже 26 січня у Київ зайдуть банди більшовиків, які хотітимуть знищити всіх офіцерів, гайдамаків, ворогів революції та громити місто. У листі до Таїрова, який запрошував її попрацювати над виставами, вона писатиме, що про поїздку до Москви й не думає у такі важкі часи.
Більша частина картин Олександри Екстер потрапили до Америки, де жив її друг Семен Ліссім, якому вона заповідала свої роботи. Її картини також зберігаються у приватних колекціях та музеях Франції, Німеччини, Росії, України. «Міст у Севрі» та «Три жіночі постаті» зберігаються в Національному художньому музеї України, а ще її роботи можна знайти в Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.
Через її зв’язки з Росією та її вплив на російський авангард там вважають її своєю авангардисткою, йдеться в публікації «Суспільного».